Працівник, якого прийнято на роботу 1 грудня 2025 року, подав заяву про звільнення 31 грудня. Оплата його праці відповідно до трудового договору — за годинною тарифною ставкою з підсумованим обліком робочого часу. Як нарахувати компенсацію за відпустку і розрахуватися з працівником в останній день грудня?

Насамперед потрібно розрахувати кількість днів щорічної основної відпустки за відпрацьований працівником час. Зазвичай для цього керуємося формулами, наведеними в листах Мінпраці від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11 та Мінсоцполітики від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13:

«Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:
24 к. дн. відпустки / (366 – 10) = 0,0674 к. дн.
Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді…»

Припустимо, що на підприємстві щорічну основну відпустку за відпрацьований робочий рік надають на 24 календарних дні, а в грудні працівник відпрацював усі дні за графіком роботи.

Робочий рік у цій ситуації розпочався 01.12.2025 і мав завершитися 30.11.2026.

Потрібно зважати на те, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX у період воєнного стану не діє ст. 73 КЗпП, тому святкові та неробочі дні враховують як звичайні календарні дні і не продовжують тривалість відпустки. Однак воєнний стан наразі продовжено до 3 лютого 2026 року (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 21.10.2025 р. № 4644-IX), тому не враховуємо лише 1 січня (Новий рік), а решту святкових і неробочих днів (загалом 10 днів) варто врахувати.

Тож розрахунок кількості щорічної відпустки для нарахування компенсації такий:

24 к. дн. / (365 к. дн. – 10 к. дн.) x 31 к. дн. = 2 к. дн. (з округленням).

Нарахування компенсації за невикористані відпустки здійснюють виходячи з виплат за 12 календарних місяців (або за меншу кількість фактично відпрацьованих календарних місяців), що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100; далі — Порядок № 100).

Але в цій ситуації йдеться про новоприйнятого працівника, і розрахунковий період відсутній (не відпрацьовано жодного календарного місяця, який передує місяцю звільнення). Тому керуємося абзацом двадцять першим п. 4 Порядку № 100, яким передбачено, що розрахунки проводяться з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Додатково варто врахувати роз’яснення Мінекономіки від 14.02.2022 р. № 4711-06/7143-09:

«Працівникам, оплата праці яких здійснюється за погодинною тарифною ставкою, для порівняння з розміром мінімальної заробітної плати необхідно визначити розмір місячної заробітної плати. Для цього необхідно годинну тарифну ставку помножити на норму робочого часу в місяці розрахунку середньої заробітної плати».

Отже, потрібно визначити розмір місячної заробітної плати.

Припустимо, що норма робочого часу в грудні за графіком роботи працівника — 184 год, а тарифна ставка — 100 грн.

Розмір місячної заробітної плати: 100 грн x 184 год = 18 400 грн.

Також у роз’ясненні Мінекономіки від 14.02.2022 р. № 4711-06/7143-09 вказано:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку здійснюється шляхом множення місячної заробітної плати працівника на 12 місяців та діленням отриманого результату на кількість календарних днів за умовний розрахунковий період (за винятком святкових і неробочих днів)».

Тобто в цьому випадку розмір середньої заробітної плати для нарахування компенсації:

18 400 грн х 12 міс. / 365 к. дн. = 604,93 грн.

Тож сума компенсації за 2 дні щорічної відпустки: 604,93 грн. х 2 к. дн. = 1209,86 грн.

У разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП).

Під час виплати працівнику зарплати, компенсації (інших належних йому виплат) одночасно мають бути сплачені до бюджету суми ПДФО, військового збору та ЄСВ (пп. 168.1.2 ПКУ, абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Але 30 грудня 2025 р. є останнім банківським днем для зарахування податків, зборів та сум єдиного внеску у 2025 році. За повідомленням НБУ система електронних платежів НБУ 31.12.2025 та 01.01.2026 не прийматиме та не оброблятиме платежі, у т. ч. на адресу Державної казначейської служби України. Тому в цій ситуації розрахунок із працівником потрібно здійснити 30 грудня, але в наказі про звільнення вказати дату 31 грудня 2025 року.

Вас може зацікавити Книга обліку наказів з персоналу Придбати Журнал «КАДРОВИК.UA» Придбати Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Придбати

Інна Журавська