З 2026 року суттєво змінились умови виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив). Водночас наразі відсутні необхідні нормативно-правові документи, які потрібні для виконання роботодавцями всіх вимог щодо нормативу. Зрозуміло, що це не звільняє роботодавців від таких вимог. Тому далі докладніше про те, як саме роботодавцям дотримуватися нормативу вже сьогодні.

Як розраховують норматив?

Починаючи з 1 січня 2026 року норматив визначають для роботодавців залежно від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (далі — СКШП) за відповідний квартал (ст. 18² Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ; далі — Закон № 875).

Роботодавці самостійно здійснюють розрахунок нормативу із застосуванням правил математичного округлення до цілого числа.

Розмір нормативу встановлюють таким чином:

• у разі СКШП за квартал від 8 до 25 осіб — 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю;
• у разі СКШП за квартал понад 25 осіб — 4% від СКШП.

Окремо встановлено норматив для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних і недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними. Для таких суб’єктів норматив становить 2% СКШП.

Норматив поточного кварталу залежить від СКШП цього ж кварталу. Оскільки протягом кварталу облікова чисельність працівників може змінюватися, важливо під час працевлаштування нових працівників зважати на те, чи не збільшить це норматив для поточного кварталу.

Показник СКШП облікового складу потрібно обчислювати відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).

Приклад

Умова

За І квартал 2026 року СКШП підприємства становить 40 осіб. Відповідно, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю визначають у розмірі 4% від цієї чисельності.

Фактично в І кварталі працювало 2 особи з інвалідністю.

Рішення

Розрахунок нормативу: 40 х 4% = 1,6, що після застосування правил математичного округлення становить 2 особи з інвалідністю.

Отже, кількість осіб з інвалідністю для цілей нормативу становить 2 особи. У І кварталі норматив виконано.

Яких осіб ураховують у виконання нормативу?

У ст. 18² Закону № 875 зазначено, що виконання нормативу робочих місць забезпечується шляхом працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю за умови, якщо розмір оплати праці кожного з таких працівників перевищує мінімальну заробітну плату, розраховану за повністю відпрацьований календарний місяць.

Якщо роботодавець не дотримується вимоги щодо мінімального рівня оплати праці працівника з інвалідністю, він втрачає право зараховувати такого працівника до виконання нормативу робочих місць.

Також візьміть до уваги, що Інструкція № 286 установлює ключове правило: під час визначення СКШП ураховують лише працівників, які працюють за основним місцем роботи. А тому зовнішніх сумісників не враховують як під час обчислення СКШП, так і під час виконання нормативу.

Якщо на підприємстві особа з інвалідністю за основним місцем роботи одночасно є внутрішнім сумісником, то її враховують як одну особу під час обчислення СКШП і в рахунок нормативу.

Отже, з 01.01.2026 працівник з інвалідністю включається до виконання нормативу за одночасного дотримання таких умов:

• місце роботи є основним;
• нарахована заробітна плата перевищує розмір мінімальної заробітної плати (понад 8647 грн).

У разі неповної зайнятості особу з інвалідністю зараховують до нормативу лише за умови, якщо за фактично відпрацьований час їй нараховано заробітну плату, яка перевищує мінімальну заробітну плату.

У межах установленого нормативу також можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, які мають психічні розлади, відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. № 1489-III. Роботодавець у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць забезпечення зайнятості:

• осіб з інвалідністю І групи — незалежно від причини встановлення інвалідності;
• осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або з психічними розладами.

Зарахування таких осіб у виконання нормативу відбувається у співвідношенні одна працююча особа з інвалідністю як дві штатні одиниці (тобто як два робочих місця нормативу). Але це буде можливе після затвердження Кабміном відповідного нормативно-правового акта. Наразі таких осіб зараховують як одну особу.

Документи для підтвердження інвалідності

Документами, що підтверджують факт установлення інвалідності, є:

• завірена копія довідки до акта огляду МСЕК (форма № 157-1/о), видана до 1 січня 2025 року (зберігає чинність у межах строку, на який її видано);

або

• витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. У листі ДПСУ від 04.07.2025 р. № 722/2/99-00-24-03-01-02 указано, що працівник може надати роботодавцю витяг, який надходить на його електронну пошту у форматі PDF і засвідчується електронною печаткою Міністерства охорони здоров’я України, яка накладається системою автоматично, підтверджує справжність документа й захищає його від підробок. На думку ДПС, витяг, засвідчений електронною печаткою МОЗ, є таким, що вважається засвідченим належним чином. Якщо роботодавцю потрібно перевірити справжність документа, він може здійснити перевірку витягу через державні сервіси перевірки, як-от:
• https://ca.diia.gov.ua/verify;
• https://czo.gov.ua/verify.

Сплата внеску як наслідок невиконання нормативу

За невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен сплачувати внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Внесок сплачується за результатами кварталу, якщо не було виконано норматив.

Розрахунок внеску здійснюють за формулою:

Цільовий внесок

=

Середньомісячна зарплата за квартал

х

40%

х

Кількість місяців у кварталі

х

(Норматив

–

СКШП — осіб з інвалідністю за квартал)

На час воєнного стану розмір цільового внеску зменшено до 50% від базового розміру.

Строк сплати внеску вказано в ст. 18² Закону № 875:

«Роботодавці подають звітність про нарахування і сплату внеску у строки, встановлені законом для подання звітності із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності».

Тобто строк сплати внеску залежить від строку звітності про нарахування та сплату внеску. Форма такої звітності наразі не затверджена.

Строки подання такої звітності відповідатимуть строкам, установленим для подання Податкового розрахунку. Оскільки юридичні особи та ФОП із 2026 року подають Податковий розрахунок у різні строки, очевидно це впливатиме на строк подання звітності про нарахування і сплату внеску.

Як контролюють виконання нормативу?

Інформацію про середньооблікову чисельність штатних працівників та кількість працівників з інвалідністю ПФУ отримуватиме з Податкового розрахунку, зокрема з показників рядків 101 та 101.1.

Також детальні дані про працевлаштування особи з інвалідністю та нарахування їй заробітної плати ПФУ отримує на підставі відомостей, поданих роботодавцем у додатках Д1 і Д5 до Податкового розрахунку. Зокрема, у додатку Д1 суми заробітної плати, на які нараховано ЄСВ за пільговою ставкою 8,41%, відображаються з кодом 2 — «працююча особа з інвалідністю» у графі 08 «Код категорії застрахованої особи».

Таким чином, контроль за виконанням нормативу здійснюють на підставі відомостей, указаних роботодавцем у Податковому розрахунку.

Подавати окремі повідомлення або додатково інформувати ПФУ про факт працевлаштування особи з інвалідністю роботодавцю не потрібно.

Відповідальність роботодавця

За неподання або несвоєчасне подання звітності про нарахування і сплату внеску передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Крім того, визначено відповідальність роботодавців за порушення правил нарахування та сплати внеску в разі невиконання нормативу. У ст. 20¹ Закону № 875 завважено, що територіальний орган ПФУ накладає на роботодавця штрафи в таких розмірах:

• 7% несплачених сум — у разі несплати або несвоєчасної сплати (перерахування) внеску;
  
  
• 10% — у разі донарахування внеску територіальним органом ПФУ або самим платником за несвоєчасно нараховані суми, за кожен звітний період, але не більше ніж 50% від загальної суми донарахованого внеску;
  
  
• 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) — за неподання, несвоєчасне подання або подання звітності за формою, що не відповідає встановленій.

Окрім штрафів, на суму недоплати нараховуватимуть пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовують.

У разі несплати внеску у визначений строк Пенсійний фонд України надсилатиме роботодавцю вимогу про сплату недоїмки. Роботодавець зобов’язаний або сплатити суму, зазначену у вимозі, або оскаржити її протягом 10 календарних днів. Така вимога матиме статус виконавчого документа, що надає ПФУ право на примусове стягнення заборгованості через органи виконавчої служби без звернення до суду.

Вас може зацікавити
	Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності» Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних» Надаємо готові зразки наказів Гарантуємо письмову консультацію від експерта Придбати курс

Інна Журавська