У листопаді 2025 року працівниця стала до роботи після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років. Також вона має дитину віком 10 років. У грудні працівниця звільняється. За який період підприємство повинно виплатити їй компенсацію за соціальну відпустку на дітей?

Право на додаткову соціальну відпустку має один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років. У ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) вказано:

«Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України)».

Таку відпустку надають лише одному з батьків за умови, що інший не скористався нею в поточному році. Мінекономіки в листі від 05.08.2025 р. № 4701-05/51947-06 зазначає, що цей факт має бути документально підтверджено. Рішення про надання додаткової оплачуваної відпустки приймає керівник з урахуванням наданих документів.

Разом із тим Мінекономіки визнає:

«Оскільки законодавством не визначено конкретного переліку таких документів, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому із батьків відповідна відпустка не надавалась».

Такими документами може бути довідка з місця роботи другого з батьків, у якій зазначено, що працівник не використовував додаткову відпустку. А якщо він не працює (а отже і не міг скористатися правом на відпустку), то цей факт може підтвердити копія трудової книжки, витяг з електронної трудової книжки з порталу електронних послуг ПФУ, довідка про здійснення підприємницької діяльності тощо (листи Мінекономіки від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07, від 10.08.2021 р. № 4712-06/40797-07).

У ст. 24 Закону № 504 вказано, що в разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у зв’язку зі звільненням працівниця може отримати компенсацію за таку відпустку. Однак важливе запитання: за які роки вона має право на таку відпустку?

Додаткову соціальну відпустку на дітей надають за календарний рік. Тому однозначно працівниця має право на таку відпустку за рік, у якому народилася дитина (2022), та за рік виходу на роботу після відпустки для догляду за дитиною (2025).

А от щодо права на відпустку за календарні роки, протягом яких жінка взагалі не працювала (2023 та 2024), є різні підходи.

За роз’ясненням Держпраці від 30.05.2025 р. право на відпустку має, наприклад, жінка, яка взагалі впродовж р. жодного дня не працювала, наприклад, перебувала в «декретній» відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Але геть інший підхід на цю ситуацію має Мінекономіки. Є низка роз’яснень (від 21.05.2025 р. № 4701-05/38102-09, від 05.08.2025 р. № 4701-05/51947-06, від 17.11.2025 р. № 4701-05/78565-09), у яких вказано:

• законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток, що надаються одночасно за той самий період;
• працівниця не набуває права на відпустку за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• право на соціальну відпустку настає з дати фактичного виходу працівниці на роботу.

Але в цих листах Мінекономіки також традиційно вказує:

«Одночасно інформуємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм».

Таким чином, наявність різних підходів доводить, що законодавчо це питання не вирішено.

Тож роботодавець може самостійно прийняти рішення щодо того, чи виплачувати компенсацію за відпустку за ті роки, протягом яких працівниця взагалі не відпрацювала жодного робочого дня у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною. Доцільно, щоб таке рішення ґрунтувалося на положеннях локальних документів, затверджених на підприємстві, у яких було б визначено додаткові трудові пільги працівникам на підставі ст. 9¹ КЗпП.

Вас може зацікавити
	Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей» Всі питання, що стосуються відпусток працівників з дітьми, зібрано у 6 уроків. Все чітко, зрозуміло та по полицям. Надаються всі необхідні зразки документів та схематичні презентації під кожен відеоурок. Навчання у зручний для вас час. Придбати відеокурс

Інна Журавська