Стаття 47 Кодексу законів про працю України зобов’язує роботодавця в день звільнення працівника видати йому:

• копію наказу чи розпорядження про звільнення (це стало обов’язковим за будь-яких підстав звільнення з 2021 р.),
• письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП,
• а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, якщо вона зберігається в працівника.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, роботодавець у день звільнення має видати працівникові трудову книжку з внесеним до неї відповідним записом.

Якщо видача трудової книжки затримується з вини роботодавця, працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважають день видачі трудової книжки.

Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 згаданої Інструкції.

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання