Працівник написав заяву про надання йому щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік тривалістю 24 календарні дні. Чи має він право на компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку (наприклад, за 7 календарних днів), яку йому виплатять одночасно із сумою відпускних, тобто до його фактичного виходу у відпустку?

Як правило, з необхідністю виплатити компенсацію за невикористану відпустку роботодавці стикаються в разі звільнення працівника. Водночас, у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) передбачене право працівника на заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією, але за певних умов:

«За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні».

Норма одна, а от нюансів, які випливають із неї, купа. Про практичну реалізацію норми про заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією без звільнення поговоримо далі.

Грошовій компенсації підлягає виключно щорічна відпустка

Тобто для отримання такої грошової компенсації працівнику має бути надано щорічну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарних дні, а за решту днів цієї щорічної відпустки працівнику за його бажанням уже виплачується грошова компенсація.

Зауважимо, що до щорічних відпусток належать (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки):

• основна відпустка,
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці,
• додаткова відпустка за особливий характер праці,
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування).

Тоді як, наприклад, соціальна додаткова відпустка на дітей, додаткова оплачувана навчальна відпустка, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, не належать до виду щорічних відпусток. Тому їх не враховують при визначенні права працівника на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

Приклад 1. Працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні і щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (за роботу із комп’ютером) тривалістю 4 календарні дні. Чи може він отримати грошову компенсацію за частину щорічної відпустки без звільнення?

Так, може. Дивіться, щорічна основна відпустка і щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (у тому числі за роботу із комп’ютером) належать до виду щорічних відпусток. Тому якщо працівнику буде надано 24 календарні дні щорічної відпустки, то за 4 календарні дні щорічної відпустки йому за його бажанням може бути виплачена грошова компенсація.

Приклад 2. Працівниця має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні і соціальну додаткову відпустку на дітей за підставою «одинока мати» тривалістю 10 календарних днів. Вона бажає використати 14 календарних днів щорічної основної відпустки і 10 календарних днів соціальної додаткової відпустки на дітей (загалом буде використано 24 календарних днів відпустки), а за 10 календарних днів щорічної основної відпустки отримати грошову компенсацію. Чи може така працівниця отримати грошову компенсацію за частину щорічної відпустки?

Ні, працівниця не може отримати грошову компенсацію за частину щорічної відпустки.

Справа в тому, що соціальна додаткова відпустка на дітей (незважаючи на свій подвійний статус — «соціальна» і «додаткова») належить до виду соціальних, а не щорічних відпусток. Тож враховувати соціальну додаткову відпустку на дітей для цілей визначення права на грошову компенсацію за частину щорічної відпустки без звільнення не можна.

Для отримання ж права на грошову компенсацію без звільнення працівнику має бути надано щорічну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарних дні за один і той самий робочий рік. Це правило не може бути дотримане в умовах, коли за кожний робочий рік працівник має право на щорічну відпустку тривалістю тільки 24 календарних дні.

У наведеній ситуації працівниця має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Як уже відзначалося раніше, соціальна додаткова відпустка на дітей не враховується для цілей визначення права на грошову компенсацію за частину щорічної відпустки без звільнення. Отже, працівниця не може претендувати на отримання грошової компенсації за невикористану частину щорічної відпустки без звільнення.

Щорічна відпустка повинна бути не менше ніж 24 календарних дні

Для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення працівнику має бути надано не менше ніж 24 календарних дні щорічної відпустки.

І тільки за решту днів щорічної відпустки, належних за один і той самий робочий рік що й надані 24 календарні дні щорічної відпустки, працівнику (за бажанням) може бути виплачена грошова компенсація.

За бажанням працівника про компенсацію йому частини щорічної відпустки роботодавець має право видати наказ про виплату грошової компенсації за частину щорічної відпустки у випадках:

• якщо на момент видання такого наказу працівник уже використав 24 або більше календарних днів (одноразово або частинами, але у підсумку має бути не менше ніж 24 календарних дні) щорічної відпустки за відповідний робочий рік;
  
  
• планує використати саме 24 (або більше) календарних дні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Мається на увазі така ситуація. Працівник написав заяву про надання йому щорічної основної відпустки тривалістю 24 (або більше) календарних дні і одночасно заяву про виплату йому грошової компенсації, скажімо, за 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день, належних за той самий робочий рік, що і 24 календарних дні щорічної основної відпустки. У такому разі роботодавець має право одночасно видати наказ про надання щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні і наказ про виплату грошової компенсації за 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день. Відповідно, одночасно можуть бути виплачені відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки і грошова компенсація за 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день.

Також зауважимо: якщо працівник має право на щорічну відпустку тривалістю лише 24 календарні дні, то без звільнення йому не може бути виплачена грошова компенсація за частину щорічної відпустки.

Приклад 3. Працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Він не скористався цієї відпусткою за 2023/2024 і 2024/2025 робочі роки. Цей працівник бажає скористатися 24 календарними днями щорічної основної відпустки за 2023/2024 робочий рік, а за 24 календарні дні щорічної основної відпустки за 2024/2025 робочий рік отримати грошову компенсацію без звільнення. Чи можливо це?

Ні, така комбінація недопустима.

Як уже зазначалося, за певний робочий рік працівнику має бути надано 24 календарні дні щорічної відпустки, й тільки за решту днів щорічної відпустки, які належать працівнику за той самий робочий рік, йому допустимо виплатити грошову компенсацію. Тобто для цілей отримання грошової компенсації без звільнення сумування тривалості щорічної відпустки за різні робочі роки недопустиме.

У наведеній ситуації працівник має право тільки на 24 календарні дні щорічної основної відпустки за робочий рік. Враховуючи цей факт, а також те, що комбінувати щорічні відпустки за різні робочі роки не можна, працівник взагалі не має право на виплату грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

Натомість за відпрацьовані два робочі роки працівник має використати щорічну основну відпустку сукупною тривалістю 48 календарних днів. Отримати ж грошову компенсацію за невикористані дні цієї відпустки він має право лише при звільненні (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Заява працівника

Частину щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією виключно за наявності бажання працівника. Для цього працівник пише заяву, в якій вказує своє бажання компенсувати грошима частину щорічної відпустки та кількість днів щорічної відпустки, які він бажає компенсувати.

Зауважимо, що на момент написання такої заяви працівник уже має використати не менше ніж 24 календарних дні щорічної відпустки або мати намір використати не менше ніж 24 календарних дні щорічної відпустки (про це свідчить заява про надання працівнику щорічної відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарних дні).

Роботодавець не має права наполягати на заміні частини щорічної відпустки грошовою компенсацією.

Особливості для педагогів

Педагогічним і науково-педагогічним працівникам грошову компенсацію за частину щорічної відпустки виплачують на тих же умовах, що й працівникам інших сфер. Проте додається суттєва вимога: частина щорічної основної відпустки замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення педагогів у відповідний період роботою (п. 5 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 р. № 346).

При цьому педагогічним і науково-педагогічним працівникам щорічна основна відпустка здебільшого надається в період літніх канікул (п. 2 Порядку № 346). Отже, при виплаті педагогічним і науково-педагогічним працівникам грошової компенсації за частину щорічної відпустки ці педагоги мають бути забезпечені роботою влітку.

Враховуючи специфіку роботи цих категорій працівників, забезпечити їх роботою в літній канікулярний період складно. Тому, якщо педагогічному або науково-педагогічному працівнику виплачується грошова компенсація за частину щорічної відпустки, радимо вам для контролюючих органів мати на руках плани роботи або інші документи, що підтверджують зайнятість педагогів у відповідний період.

Висновки

• Грошова компенсація без звільнення виплачується лише за частину щорічної (основної або додаткової) відпустки, якщо працівник використав (або планує використати) не менше 24 календарних днів відпустки за один робочий рік.
• Компенсація надається виключно за заявою працівника; роботодавець не має права ініціювати її самостійно.
• Якщо щорічна відпустка становить лише 24 календарні дні, компенсація без звільнення не допускається.
• Сумування відпусток за різні робочі роки для отримання компенсації заборонено.
• Для педагогічних і науково-педагогічних працівників компенсація можлива лише за умови, що в період її виплати працівники забезпечені роботою, що має бути підтверджено відповідними документами (планами, графіками тощо).

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Світлана Замазій