Згідно зі статистичними відомостями, що публікуються у ЗМІ, за період повномасштабного вторгнення російської федерації кількість порушень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію обліковується сотнями тисяч складених протоколів і постанов, тоді як реальна цифра (у випадку системного підходу до цієї проблематики) мала би бути в декілька разів більшою.

Саме порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію стало одним із найчастіших запитів до юристів й адвокатів, оскільки червона стрічка в застосунку «Резерв +» не надто додає впевненості її власникам, а відомості про розшук ТЦК та СП чи поліцією таких громадян залишає їх удома більш ефективно, ніж обмеження під час ковіду.

Які порушення підпадають під ст. 210¹ КУпАП і що ж саме є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію?

Це порушення статей 21 та 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто:

1. Порушення юридичною особою обов’язків щодо:
• планування та здійснення заходів щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань;
• несвоєчасне оповіщення відповідних органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) щодо ліквідації чи реорганізації юридичної особи;
• нездійснення під час мобілізації заходів щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду…
• Тобто для розуміння можливих порушень юридична особа аналізує положення ч. 1 ст. 21 Закону і кожен із випадків ухилення від зазначених обов’язків є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
  
  
2. Щодо порушення фізичною особою:
• неявка або несвоєчасна явка громадян за викликом (повісткою) для взяття на військовий облік, військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (найпоширеніше);
• ненадання під час мобілізації будівлі, споруди, транспортних засобів та іншого майна Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту;
• ухилення від проходження медичного огляду ВЛК;
• ухилення від уточнення своїх облікових даних;
• відсутність у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років при собі військово-облікового документа і/або його непред’явлення за вимогою уповноваженим представникам ТЦК та СП, представникам Державної прикордонної служби.

Саме за такі порушення посадових осіб юридичної особи чи фізичну особу — громадянина може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, визначеної ст. 210¹ КУпАП. Варто звернути увагу, що зазвичай застосовується ч. 3 цієї статті, яка передбачає факт порушення під час особливого періоду та, відповідно, найжорсткішу санкцію.

Санкція, тобто штраф за порушення ч. 3 ст. 210¹ КУпАП, варіюється від 17 000 до 25 500 гривень — для фізичних осіб та від 34 000 до 59 500 гривень — для посадовців юридичних осіб.

Яким чином ТЦК та СП вирішують, яка саме сума штрафу підлягає сплаті, — питання цікаве, оскільки згідно із чинним законодавством, зокрема ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа (у цьому випадку начальник ТЦК та СП) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують й обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на практиці зустрічаються постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не на чітку суму 17 чи 25 тис. грн, а наприклад 19 800 грн, у яких, хочеться сподіватись, що ТЦК та СП указують таку суму саме через з’ясування обставин, що пом’якшують відповідальність, а не тому, що така цифра виникла навмання, хоча зміст більшості постанов наполягає на останньому.

Щодо примітки

Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП: положення статей 210, 210¹ цього Кодексу не застосовні в разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Це означає, що навіть у разі порушення відповідальна особа ТЦК та СП може та повинна перевірити відомості про таку особу за допомогою реєстрів (наприклад, у разі непред’явлення військово-облікового документа) і у випадку наявності таких відомостей відповідна санкція застосовуватися не повинна.

На практиці це дійсно працює, однак лише у випадку, якщо це доводити в суді, оскільки більшість із працівників ТЦК та СП не надто вмотивовані здійснювати досконалий аналіз чинного законодавства, тож це стає обов’язком особи.

Щодо частих зловживань і порушень ТЦК та СП

1. Щодо строків притягнення до відповідальності

Варто розуміти, що кожне адміністративне правопорушення має граничні строки, у межах яких особу можна притягнути до відповідальності. Так, положення ст. 38 КУпАП закріплює: адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше від одного року з дня його вчинення.

Таким чином, якщо в громадянина в «Резерв +» зазначено, що його розшукує ТЦК, скажімо з грудня 2024 року, то притягнення до адміністративної відповідальності вже юридично неможливе поза межами тримісячного терміну, оскільки:

• фактично порушення було виявлено і дату такого виявлення встановлено;
• особу не було притягнуто до відповідальності (не було складено протоколу, постанови, не було пред’явлено постанову до виконання).

Деякі юристи, мають протилежну точку зору й аргументують її саме триваючим правопорушенням, із чим автор цієї публікації рішуче не погоджується не лише через імперативне положення ст. 38 КУпАП, яка чітко встановлює строки притягнення до відповідальності, а й з урахуванням позиції судів апеляційних інстанцій, які вже сформували позицію: якщо в «Резерв +» ТЦК та СП визначили дату правопорушення, то притягнення до відповідальності має відбуватись у межах тримісячного терміну з такої дати, а у випадку порушення строків — така адміністративна справа підлягає закриттю.

У цьому аспекті варто згадати нещодавнє нововведення — можливість оплати штрафів через «Резерв +» за неоновлення даних протягом 60 днів із дня введення воєнного стану й автоматичне закриття цих правопорушень після 18.07.2025.

2. Щодо складення протоколів

Відповідно до ст. 258 КУпАП: протокол не складають у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210¹ цього Кодексу, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності в територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Щодо цього аспекту варто зазначити: незважаючи на вказане положення ст. 258 КУпАП, можуть бути певні зловживання з боку ТЦК та СП через неявку за повісткою, коли таку повістку було направлено неналежним чином (не рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення), і громадянин (який не був належним чином повідомлений про таку повістку) з’ясовує, що пів року тому таку повістку йому направили, приходить до свого ТЦК та СП, де на нього складають відповідний протокол.

У таких випадках ТЦК та СП може відраховувати тримісячний строк саме з дати складення протоколу, а не з дати, коли особа мала би з’явитися за неналежно направленою повісткою, для притягнення до відповідальності за новими строками.

3. Щодо сплати 50% штрафу

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — надали можливість сплатити штраф за порушення статей 210, 210¹ КУпАП у розмірі 50%.

Для цього особа має подати відповідну заяву до свого ТЦК та СП, у якій зазначити, що не оспорює допущеного порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, а у відповідь на таку заяву ТЦК та СП протягом трьох днів виносить відповідну постанову, у якій зазначає, що в разі сплати 50% від розміру штрафу така постанова буде виконана.

Це, зокрема, стало надзвичайно актуально для осіб, які підлягають бронюванню, які виявили, що наявність розшуку ТЦК та СП чи будь-якого іншого порушення, яке нагороджує червоною стрічкою, є перепоною в бронюванні.

На нове благо з’явилися свої проблеми, як-от перевантаження ТЦК та СП такими заявами.

У деяких випадках ТЦК та СП давали відповідь про необхідність такої особи з’явитися до ТЦК та СП для складення протоколу, оскільки вперше чують, що таку особу оголошено в розшук.

11 серпня 2025 року з’явилася можливість оплатити штрафи через «Резерв +» для зняття червоної стрічки та розшуку з особи, що значним чином має зняти додаткове навантаження з ТЦК та СП і дозволить особам оперативніше виконувати вимоги чинного законодавства, зокрема й для подальшого бронювання.

Висновок

Відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію стала невід’ємним атрибутом певної частини населення. Незважаючи на наявність численних порушень приписів законодавства фізичними особами, обов’язок ТЦК та СП виконувати свої повноваження належним чином ніхто не скасовував. І хоча кожне окремо взяте правопорушення вимагає детальнішого вивчення, для точної кваліфікації, можна стверджувати одне: громадяни повинні знати свої права та навіть більше — знати свої обов’язки, для того, щоб вчасно та кваліфіковано реагувати на будь-яке їх порушення. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, тоді як його обґрунтоване застосування — може.

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Свідоцтво державного зразка КНЕУ Залишити заявку

Димитрій Стріченко