Підприємство не подало до ДПС повідомлення про прийняття на роботу нового працівника. Чи передбачено відповідальність, якщо повідомлення буде подано пізніше встановленого строку?

У ч. 4 ст. 24 КЗпП визначено:

«Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Тобто роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу ДПС за місцем свого обліку до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Повідомлення подають за формою згідно з додатком до постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413.

Якщо роботодавець пропустив строк подання повідомлення (до початку роботи працівника), то доцільно все-таки подати його із запізненням, а не залишати ситуацію нерозв’язаною. Адже інспектори Держпраці інколи розглядають неповідомлення про прийняття нового працівника як фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору. Розмір штрафу за таке порушення передбачено в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП:

«Юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження».

Однак судова практика свідчить про те, що суди не розглядають факт неподання повідомлення як доказ того, що між працівником і роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов’язує чинність трудового договору з наявністю відповідного повідомлення (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 р. № 240/41295/21).

Тож застосування штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за неподання повідомлення не має підстав, якщо трудові відносини було фактично документально оформлено. Але за таке порушення може бути застосовано штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Водночас законодавство не містить прямої норми, яка б визначала санкції за несвоєчасне подання повідомлення. У КЗпП це не визначено як окреме порушення.

Зазвичай подання повідомлення «із запізненням» не призводить до негативних наслідків, якщо його було надіслано до початку перевірки Держпраці. Подання повідомлення відразу після виявлення помилки дає змогу мінімізувати ризики й уникнути санкцій.

До того ж під час воєнного стану діють особливі правила застосування штрафів, передбачених у ст. 265 КЗпП. Відповідно до абз. 5 ч. 3 ст. 16 Закону № 2136 Держпраці має спочатку видати припис роботодавцю для усунення виявлених порушень:

«У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються».

Тобто спершу роботодавцеві видають припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю (за формою 8, затвердженою наказом Мінекономіки «Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці» від 27.10.2020 р. № 2161), у якому, зокрема, має бути вказано:

• зміст виявленого порушення;
• посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта;
• строки усунення порушень чи забезпечення додержання норм законодавства про працю.

Про виконання отриманого припису роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці. До повідомлення також треба додати копії відповідних документів, що підтверджують усунення порушення.

І лише якщо припис не буде виконано, відповідна посадова особа Держпраці ухвалює рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Під час воєнного стану адміністративну відповідальність не обмежено. Тому за неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу може бути застосовано адміністративний штраф у розмірі від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП).

Адміністративний штраф можуть накласти протягом 2 місяців із дня вчинення порушення або, якщо воно має триваючий характер, — протягом 2 місяців із моменту його виявлення.

Отже, у разі подання повідомлення із запізненням уникнути адміністративної відповідальності цілком можливо. Але якщо повідомлення взагалі не подати, то це буде кваліфіковано як триваюче порушення й ризик накладення санкцій істотно зростає.

Вас може зацікавити Книга обліку наказів з персоналу   Придбати Журнал «КАДРОВИК.UA»   Придбати Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Придбати

Інна Журавська