У трудовому законодавстві передбачено низку підстав, за яких роботодавець може ініціювати розірвання трудового договору.

Роботодавець може розірвати трудовий договір, якщо працівник:

• не відповідає посаді або роботі — через недостатню кваліфікацію, стан здоров’я або впродовж випробувального строку;
• систематично не виконує обов’язки — без поважних причин, якщо раніше застосовували дисциплінарні стягнення;
• прогулює — у тому числі відсутній понад три години без поважних причин;
• з’явився на роботі в стані сп’яніння — алкогольного, наркотичного, токсичного;
• вчинив мобінг (цькування) — встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності.

А також у разі змін в організації виробництва та праці (ліквідація, реорганізація, банкрутство, перепрофілювання, скорочення штату) чи в інших випадках, передбачених законодавством.

Кого заборонено звільняти:

• вагітних жінок;
• жінок із дітьми до 3 років, якщо дитина потребує домашнього догляду — до 6 років;
• одиноких матерів з дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю;
• мобілізованого працівника.

Виняток: повна ліквідація підприємства. Але цих працівників обов’язково мають працевлаштувати.

Особливості звільнення під час воєнного стану

Можливе звільнення навіть у період:

• тимчасової непрацездатності працівника;
• відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною до 3 років).