Тема бронювання працівників від мобілізації залишається однією з найактуальніших для бізнесу під час війни.

1 квітня 2025 року ті роботодавці, які не встигли або не змогли підтвердити статус критичної важливості за новими правилами, запровадженими Урядом наприкінці 2024 року, втратили статус критично важливих підприємств (далі — критичність), а працівники зі «старим» бронюванням втратили відстрочку.

1. Хто має право на бронювання працівників?

Як і раніше, отримати критичність і забронювати працівників можуть підприємства, які відповідають трьом (в окремих випадках — двом) з восьми критеріїв або внесені до спеціальних переліків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2023 р. № 76 (далі — Постанова № 76) і відповідними органами.

Обов’язковими критеріями для бізнесу є:

• відсутність заборгованості зі сплати податків і ЄСВ;
• середня зарплата на підприємстві за останній календарний місяць (а не квартал, як було раніше) — не менше ніж 2,5 мінімальних заробітних плат (20 тис. грн).

Третій критерій підприємство обирає самостійно з-поміж критеріїв, визначених Постановою № 76, або галузевих чи регіональних критеріїв, затверджених державними органами за сферою їх управління чи галуззю економіки або обласними (Київською міською) державними (військовими) адміністраціями. Галузеві та регіональні критерії протягом грудня 2024 — березня 2025 відповідні органи переглянули та погодили з Мінекономіки й Міноборони відповідно до вимог Постанови № 76.

Не потрібно доводити виконання цих критеріїв у разі отримання статусу підприємства, критично важливого для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань. Для підприємств, які виконують державні контракти у сфері оборони, діє окрема процедура.

2. Як відбувається процес бронювання?

Як і раніше, бронювання працівників, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП), відбувається на Порталі Дія.

До Єдиного переліку для бронювання критично важливе підприємство вносить той орган, який визначив його критично важливим. Після такого внесення воно може подати заяву на бронювання.

Однак із 1 квітня вже не діє норма щодо пільгового строку розгляду заяв на бронювання в режимі реального часу. Подані заяви знову підлягають опрацюванню до 72 годин.

У разі неможливості подати заяву через Портал Дія (наприклад, через відсутність коду ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку) підприємство може подати список працівників до органу, який визначив його критично важливим. Такий орган самостійно подасть працівників на бронювання через Портал Дія.

Зокрема, така процедура актуальна для представництв нерезидентів, інформацію про які ще не перенесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, або для тих роботодавців, керівниками яких є іноземні громадяни без посвідки на проживання в Україні.

3. Розрахунок квоти на бронювання

Змінами, унесеними до Порядку бронювання, затвердженого Постановою № 76, у березні-квітні 2025, запроваджено новий алгоритм для визначення ліміту (квоти) на бронювання.

Починаючи з 5 березня у загальній кількості військовозобов’язаних треба враховувати працівників, призваних на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року. Це має на меті запобігти постійному зменшенню кількості працівників, яких можна забронювати, у зв’язку зі зменшенням кількості військовозобов’язаних на підприємстві через мобілізацію.

Натомість з 2 квітня із загальної кількості військовозобов’язаних, що беруть участь у розрахунку квоти, виключили військовозобов’язаних, заброньованих за іншими підприємствами. У такий спосіб Уряд бореться зі штучним збільшенням квоти на бронювання за рахунок працевлаштування сумісників, які вже заброньовані за іншими компаніями.

Новий функціонал з підрахунку квоти вже було доопрацьовано та запущено на Порталі Дія. Для врахування мобілізований працівник повинен мати статус у реєстрі Оберіг «Знятий з військового обліку».

Окрім того, із 16 квітня Порядок бронювання доповнили такою нормою: у загальній кількості військовозобов’язаних не підлягають урахуванню військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України. Однак їх і раніше не відображали, тому фактично не враховували під час визначення квоти на Порталі Дія.

Додатково нагадуємо, що під час бронювання на Порталі Дія доступна для бронювання кількість працівників у межах квоти підлягає зменшенню на кількість працівників, заброньованих за постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 р. № 45. Тобто сумарна кількість працівників, заброньованих за двома постановами, не повинна перевищувати 50%.

Кількість військовозобов’язаних, яких можна забронювати, може бути збільшена понад 50% за окремим рішенням Міністра оборони України за результатами розгляду пропозицій підприємств на Міжвідомчій робочій групі, утвореній Урядом.

4. Наслідки перевищення квоти на бронювання

Після того як підприємство забронювало 50% військовозобов’язаних, загальна кількість військовозобов’язаних у компанії може зменшитись: працівники можуть звільнитися, бути зняті або виключені з військового обліку тощо. Також вже не вперше Уряд змінює алгоритм розрахунку квоти.

Відповідно постає питання: чи потрібно роботодавцеві постійно стежити за дотриманням квоти в 50% і вживати заходів (наприклад, анулювати бронювання), якщо кількість заброньованих перевищить дозволений ліміт?

Вважаємо, що ні. Квота на бронювання визначається автоматично Порталом Дія станом на момент бронювання, а вимога щодо 50% стосується військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню, а не вже заброньовані.

Не виключено, що державні органи можуть мати іншу точку зору. Однак, законодавством не передбачено обов’язку роботодавців перераховувати квоту чи зменшувати кількість заброньованих осіб шляхом анулювання бронювання у разі, якщо надалі квота на бронювання зменшилася. Це також не є підставою для втрати критичності.

5. Моніторинг діяльності критично важливих підприємств і моніторинг нарахованої зарплати

Постанова № 76 надає повноваження органу, який визначив підприємство критично важливим, здійснювати моніторинг його діяльності за звітний податковий період.

Зокрема, моніторинг може стосуватися перевірки:

• відповідності критеріям, за якими підприємство отримало критичність;
• виконання вимог щодо нарахування заброньованим працівникам зарплати в розмірі не менш як 20 000 грн на місяць.

У процесі такого моніторингу відповідний орган може надсилати письмові запити до критичних підприємств про надання документів, пояснень, інформації, які підтверджують дотримання зазначених вимог. Проведення моніторингу на практиці вже розпочалося, зокрема в Мінагрополітики, Мінекономіки, МОЗ.

Виявлена невідповідність критеріям або невиконання вимог щодо заробітної плати хоча б одного заброньованого є підставою для скасування критичності. У такому разі всі заброньовані працівники втратять відстрочку.

Додаткове суворе покарання за невиконання вимоги щодо нарахування 20 000 грн зарплати заброньованим — неможливість повторно отримати статус раніше ніж через 6 місяців після його скасування із цієї причини.

Функціонал автоматичного моніторингу виконання вимог щодо розміру нарахованої зарплати поки що перебуває у процесі доопрацювання.

У роботодавців залишається багато питань щодо того, які виплати заброньованим і як саме буде враховано: тільки нарахування, які входять до фонду оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 31.01.2004 р. № 5, чи також й інші виплати (наприклад, лікарняні).

Дані про нараховані заброньованим суми отримують через електронну взаємодію з реєстром застрахованих осіб, який формує та веде Пенсійний фонд України. Отже, основним джерелом інформації про нарахування заброньованим є нова (місячна) форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Виплати з тимчасової непрацездатності, які відображають у Податковому розрахунку, підлягають урахуванню до розрахунку середньої заробітної плати відповідно до листа Мінекономіки від 07.03.2025 р. № 2704-25/20968-01. Тому, хоч ці виплати й не належать до фонду оплати праці, найімовірніше, їх буде враховувано.

Окрім того, постає питання, чи може роботодавець відступити від мінімальної суми у 20000 грн, якщо заброньованого працівника було працевлаштовано неповний місяць або він був тимчасово непрацездатним тривалий період і лікарняні буде виплачено в наступний звітний період, а також у деяких інших випадках.

На сьогодні офіційних роз’яснень від державних органів немає, а в Постанові № 76 винятків не прописано. Тому рекомендуємо самостійно тримати на контролі такі ситуації й забезпечити нарахування заброньованим працівникам щонайменше в розмірі 20 000 грн, щоб не втратити критичність і всі чинні бронювання щонайменше на пів року.

6. Критичність і військовий облік

У травні 2025 року Мінекономіки надіслало підприємствам, які воно визначило критично важливими, листи з нагадуванням про необхідність неухильно дотримуватися вимог законодавства щодо організації та ведення військового обліку й бронювання військовозобов’язаних. Як зазначено у листі, інформацію про стан військового обліку Мінекономіки враховуватиме під час розгляду звернень щодо надання або підтвердження критичності.

Аналогічне попередження також надсилає МОЗ під час запитів документів у межах здійснення моніторингу. У запиті МОЗ також вимагає, щоб надану інформацію засвідчила особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві.

Попри те, що чинна Постанова № 76 не ставить присвоєння статусу критично важливого підприємства у пряму залежність від стану ведення військового обліку, практика нерідко демонструє інше: цей підхід дедалі частіше застосовують органи, відповідальні за надання критичного статусу. Зокрема, вони можуть перевіряти наявність звіряння з ТЦК та СП й виконання їхніх розпоряджень.

Отже, неналежна організація військового обліку може ускладнити або навіть унеможливити отримання чи збереження статусу критичності. Роботодавцям слід готуватися до більш прискіпливого ставлення до стану ведення військового обліку на підприємстві.

7. Анулювання бронювання

Анулювати бронювання на Порталі Дія на підставі обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства можна не частіше ніж раз на п’ять календарних днів (раніше — раз на місяць).

Окрім того, перелік підстав для анулювання бронювання в березні доповнили такою підставою, як виключення суб’єкта господарювання з переліку постачальників електронних комунікаційних послуг, що здійснюють будівництво стійких до знеструмлень електронних комунікаційних мереж (за технологією xPON) або мереж мобільного зв’язку, унесеного до спеціального переліку Мінцифри, або виключення працівника такого суб’єкта господарювання зі складу відповідної бригади.

8. Повернення «паперового» бронювання для військовозобов’язаних СБУ та розвідки

З початку запровадження електронного бронювання засобами Порталу Дія виникла проблема, пов’язана з бронюванням військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку не в ТЦК та СП, а в Службі безпеки України та розвідувальних органах. Дані про таких осіб не вносять до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів, що унеможливлює їх бронювання через Портал Дія.

Через це із 16 квітня для зазначеної категорії військовозобов’язаних запроваджено окремий порядок бронювання, який не передбачає використання Порталу Дія. Процедура бронювання для них повертається до так званого паперового формату з такими ключовими особливостями:

• обґрунтування та списки подають безпосередньо до СБУ або відповідного розвідувального органу в паперовій чи електронній формі;
• після погодження списків їх передають до Мінекономіки для остаточного ухвалення рішення;
• документом, що підтверджує бронювання, є витяг з рішення Мінекономіки, засвідчений підписом уповноваженої особи та печаткою СБУ або розвідувального органу України;
• квоту на бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в СБУ або розвідувальних органах, визначають безпосередньо такі органи.

Висновок

Належне ведення військового обліку, своєчасне подання інформації та пояснень на запит органу, який визначив підприємство критично важливим, контроль за нарахуванням заробітної плати заброньованим, а також критичне ставлення до визначення дозволеної до бронювання кількості працівників під час подання заяв на бронювання — тепер не просто формальність, а чинники, що безпосередньо впливають на можливість здійснення та збереження бронювання працівників.

Роботодавцям треба не тільки дотримуватись чинного порядку, а й уважно стежити за практикою органів, які ухвалюють рішення, щоб вчасно реагувати на зміну підходів і зберегти відстрочки для своїх працівників.

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Свідоцтво державного зразка КНЕУ Залишити заявку

Інна Кострицька, Ірина Каражбей-Труська