Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) передбачає припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника, визнанням його судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим. (пункт 8² частини 1 статті 36 КЗпП).

Порядок дій роботодавця

1. Отримання підтверджуючого документа

Свідоцтво про смерть містить індивідуальні серію та номер. Форму і правила заповнення свідоцтва про смерть затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 10.11.2010 р. № 1025.

2. Видання наказу про припинення трудового договору

У наказі зазначається:

• Підстава припинення трудових відносин: п. 8² ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
• Дата припинення трудового договору: дата смерті працівника, зазначена у свідоцтві про смерть.

3. Запис у трудовій книжці (якщо ведеться):

• Графа 1: порядковий номер запису.
• Графа 2: дата внесення запису (дата видання наказу).
• Графа 3: «Трудовий договір припинено у зв’язку зі смертю працівника, п. 8² ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
• Графа 4: реквізити наказу (номер і дата).

Трудову книжку передають родичам померлого під розписку або надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

4. Оформлення табеля обліку робочого часу та нарахування належних працівникові сум заробітної плати та інших виплат

Відповідальна особа оформлює підсумковий табель на померлого працівника та передає його до бухгалтерії.

Працівникові нараховується заробітна плата, компенсація за всі невикористані дні відпустки, інші належні виплати відповідно до законодавства та умов трудового договору.

5. Виплата належних працівникові коштів

Виплата здійснюється:

• Членам сім’ї померлого працівника.
• За їх відсутності — включається до складу спадщини відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України.

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання