Пенсійний Фонд у листі від 28.03.2025 р. № 2800-030401-8/20889 надав роз’яснення щодо обрахунку середньої зарплати для надання сумісникам виплат з тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок) середньоденна заробітна плата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Пунктом 30 Порядку передбачено, що у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері — на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Отже, у зазначеному в листі випадку, після прийняття рішення страхувальником за місцем роботи за сумісництвом щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, згідно сформованого електронного листка непрацездатності, застрахована особа набуває права на цю допомогу.
Водночас, у разі не надання застрахованою особою довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи, у страхувальника за місцем роботи за сумісництвом не має можливості правильно обчислити середню заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та її нарахувати, відповідно до діючої норми Порядку.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама