4 квітня 2025 року набули чинності зміни, ухвалені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 18.12.2024 р. № 4158-IX.
Цими змінами до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105), передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом.
При цьому нагадуємо, що відповідно до ст. 13 Закону № 1105 за страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат:
допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;
допомога по вагітності та пологах;
допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно з ст. 17 Закону № 1105, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:
50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
70% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
100%середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.
Водночас змінами не передбачено обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом застрахованих осіб, за якими вони мають право отримати страхові виплати.
У випадку втрати працездатності через нещасний випадок і при цьому працівник перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші 5 днів тимчасової непрацездатності за власні кошти. Розмір виплати — 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника. З 6-го дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (внаслідок нещасного випадку на виробництві/професійного захворювання) призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100% середньої заробітної плати. При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за власні кошти.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама