Право на отримання пенсії та соціальні послуги мають громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж
Поняття «страховий стаж» почало застосовуватися в пенсійному законодавстві з 1 січня 2004 р. (з моменту набрання чинності базового Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Саме з 1 січня 2004 р. для зарахування до стажу людини певного місяця роботи, необхідно щоб за цей місяць із заробітку були сплачені страхові внески у сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Мінімальний страховий внесок — це внесок, розрахований із мінімальної заробітної плати. Тобто, якщо людина пропрацювала місяць і за цей місяць отримала заробітну плату меншу за мінімальну, до страхового стажу їй зараховується не місяць, а менший період (пропорційно, в залежності від отриманого заробітку).
Важливо працювати офіційно, із оформленням трудових відносин. Отримуючи заробітну плату «в конверті» не можна розраховувати на високий розмір пенсії (а іноді і на пенсію взагалі: при відсутності необхідного стажу).
Стаж роботи до 1 січня 2004 р. зараховується на умовах раніше діючого законодавства.
Основний документ про стаж — трудова книжка. Це той документ, де міститься вся інформація про трудову діяльність людини та на підставі якого обчислюють стаж в органах Пенсійного фонду. Правильно оформлена трудова книжка — запорука безпроблемного оформлення пенсії.
Що необхідно знати про трудову книжку?
При наданні до Пенсійного фонду України трудових книжок, досить часто виявляється, що трудова книжка велася роботодавцем із порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція).
Основними «проблемами» трудових книжок є такі:
відсутність печатки або підпису уповноваженої особи на запису про звільнення з роботи;
відсутність найменування організації в запису про прийняття на роботу;
найменування організації в запису про прийняття на роботу не відповідає найменуванню організації на печатці на запису про звільнення (так буває при реорганізації підприємств, установ і організацій, коли запис про реорганізацію до трудової книжки працівника не занесений);
наявність у трудових книжках виправлень, закреслювань, інших змін, які у встановленому порядку не завірено;
зміна прізвища, ім’я, по батькові внесено без посилання на відповідні документи (або документ зазначено, але не вказано дату його видачі, серію, номер);
не заповнений будь-який реквізит трудової книжки (наприклад, в графі «на підставі чого внесено запис» відсутнє посилання на наказ про прийом на роботу, звільнення з роботи, або не вказано номер і дату наказу);
відсутність печатки на титульному листі (або вкладці) трудової книжки;
неможливо прочитати записи про роботу у зв’язку із неналежним зберіганням трудової книжки.
Особливу увагу слід приділити тому, що згідно з Інструкцією, запис про звільнення з роботи завіряється спеціально уповноваженою особою, повноваження якої завіряються печаткою організації. Якщо проставлена печатка відділу кадрів, то такою особою може бути лише начальник (спеціаліст, інспектор) відділу кадрів. Якщо запис про звільнення підписаний керівником, то запис завіряється лише печаткою організації, печатка кадрової служби у цьому випадку неприпустима. Інші печатки (загальний відділ, канцелярія та ін.) не допускаються.
Розрахунок пенсії за віком провадиться за формулою: заробітна плата помножена на коефіцієнт стажу:
П= Зп x Кс, де
П — розмір пенсії у гривнях;
Зп — заробітна плата, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс — коефіцієнт страхового стажу.
Коефіцієнт страхового стажу (Кс) визначається за формулою:
Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де:
См — сума місяців страхового стажу;
Вс — величина оцінки 1 року страхового стажу, у відсотках (визначається Законом, з 01.01.2008р. становить 1,2%, а з 01.10.2008 р. — 1,35%).
Таким чином, щоб обрахувати пенсію, необхідно визначити коефіцієнт стажу та заробітну плату. Це саме ті чинники від яких прямо пропорційно залежить розмір пенсії. Чим вони більші, тим, звичайно, краще, тим більший розмір пенсії буде отримувати пенсіонер.
Визначення коефіцієнту страхового стажу
Обчисливши страховий стаж (до 1 січня 2004 р. — за даними трудової книжки; після 1 січня 2004 р. — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку), можна визначити коефіцієнт стажу.
Для його обчислення є формула: кількість місяців страхового стажу необхідно помножити на величину оцінки одного року страхового стажу (1,35%) та поділити на 100 і на 12.
Приклад № 1
Страховий стаж складає 34 роки 4 місяці 18 днів.
Для того, щоб визначити коефіцієнт стажу, необхідно спочатку роки і місяці перевести у місяці: 34 роки х 12 міс. + 4 місяці = 412 місяців.
А тепер за формулою: 412 міс. х 1,35 : (100 х 12) = 0,46350 (коефіцієнт стажу визначається до п’яти знаків після коми).
Приклад № 2
Страховий стаж складає 43 роки 9 місяців 29 днів.
Коефіцієнт стажу дорівнюватиме: ((43 х 12) + 9) х 1,35 : (100 х 12) = 0,59063.
Як можна усунути порушення, які допущені при заповненні трудових книжок?
Як правило, для підтвердження періодів роботи, запис про які внесено до трудової книжки із порушенням, достатньо надати довідку організації або архівну довідку (у випадку ліквідації організації) із посиланням на первинні документи (накази про прийом та звільнення з роботи).
Якщо організація не ліквідована, то помилки при заповненні трудової книжки можуть бути усунені роботодавцем шляхом внесення до трудової книжки відповідних змін та доповнень, в порядку, встановленому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок. Якщо до цього часу пройшла реорганізація підприємства і змінилася його назва, то повинна бути долучена відповідна «історична» довідка (довідка про реорганізацію).
Дані про зміну прізвища, імені, по батькові можуть бути внесені у встановленому порядку роботодавцем за останнім місцем роботи особи.
Якими іншими документами можливо підтвердити трудовий стаж?
У випадку, якщо трудова книжка загублена, або в ній відсутні записи про певні періоди роботи, приймаються письмові трудові договори, довідки роботодавців, архівних установ, виписки з наказів, особові рахунки та відомості нарахування заробітної плати.
Робота за договором цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт чи надання послуг, підтверджується вказаним договором й документом про сплату страхових внесків.
Слід зазначити, що до стажу поряд із періодами роботи зараховується також період здійснення підприємницької діяльності (за умови сплати страхових внесків), військова служба, період догляду за дитиною до 3-х років, отримання допомоги по безробіттю, знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Ці періоди підтверджуються військовими квитками, свідоцтвами про народження дітей, довідками інших відповідних установ.
Період навчання зараховується до стажу лише до 1 січня 2004 р. (на підставі диплому, свідоцтва, довідки).
Що необхідно знати при оформленні документів, які підтверджують стаж?
Довідки, які надаються для підтвердження трудового стажу, повинні містити необхідні реквізити, передбачені вимогами ведення діловодства по оформленню вказаних документів, а саме: кутовий штамп організації, яка видає довідку, дату видачі, реєстраційний номер, підставу видачі довідки (дати та номери наказів про прийняття на роботу і звільнення з роботи; особові рахунки за відповідні роки та інші первинні документи, на підставі яких підтверджується стаж). Довідка повинна бути підписана керівником і завірена печаткою організації.
Важливо
Кожна особа, яка готується оформлювати пенсію, перш за все, повинна почати цю підготовку з уважного вивчення записів своєї трудової книжки: чи відповідають вони вищезазначеним вимогам. І розпочинати цю підготовчу роботу необхідно років за 2–3 до досягнення пенсійного віку, щоб у разі потреби, завчасно підготувати необхідні для призначення пенсії документи.
При виникненні проблем у зборі необхідних документів майбутній пенсіонер може звернутися за допомогою до територіального управління Пенсійного фонду.
Також просимо звертати увагу на вимоги Порядку подання та формування документів для призначення пенсій, затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1.
Вас може зацікавити
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.