У сучасному світі зростає міграційний рух, і, попри повномасштабну війну, працевлаштування іноземців в Україні не припинилося. Працевлаштування іноземців — це складний процес, який потребує від роботодавця дотримання певних правил. Вимоги законодавства до працевлаштування іноземців стають гнучкішими.
До трудових відносин з іноземними громадянами, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, застосовують право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 8 Кодексу законів про працю України, ст. 52 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV). Отже, працівники-іноземці працюють на підприємствах в Україні за правилами українського трудового законодавства, якщо відповідним міжнародним договором не встановлено інших правил.
Іноземці мають право здійснювати на території України трудову діяльність згідно зі статтею 26 Конституції України, статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067) та Законом № 3773.
Після отримання дозволу роботодавець має укласти з іноземцем трудовий договір (контракт) протягом 90 календарних днів із дати видачі дозволу. Особливу увагу потрібно звернути на дату укладення трудового договору (контракту), адже протягом 10 календарних днів із дати укладення трудового договору (контракту) роботодавець має надати територіальному органу ДСЗ його засвідчену копію (ч. 4 ст. 427 Закону № 5067). Тобто максимальний строк для реалізації вказаного етапу становить 100 календарних днів, які відраховуються із дня отримання дозволу.
На підставі трудового договору видається наказ про прийняття на роботу (додаток). Видання такого наказу є обов’язковим (частина четверта ст. 24 КЗпП). До наказу про прийняття на роботу іноземця застосовуються вимоги трудового законодавства України. У наказі зазначаються, зокрема, номер і дата видачі дозволу.
Зразок наказу про прийняття на роботу іноземця
Вас може зацікавити
Книга обліку наказів з персоналу
Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення.