Працівник звільняється 29 листопада 2024 року. За останній робочий рік він використав усі дні щорічної основної відпустки, але залишилися невикористаними 5 днів щорічної відпустки за 2022 рік. Як нарахувати компенсацію за ці дні у зв’язку зі звільненням працівника?

За загальним правилом суму компенсації, яка підлягає нарахуванню працівнику за невикористані дні щорічних відпусток, обчислюють відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100):

«Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки».

Але це загальне правило не підлягає застосуванню, якщо у працівника є невикористані дні відпусток, право на які набуто до 31.12.2023. Тобто йдеться саме про описану ситуацію. Тому керуємося абз. 2 п. 2 Порядку № 100:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році».

В описаній ситуації у працівника є 5 невикористаних днів щорічної відпустки за 2022 рік, тобто право на них виникло до 31.12.2023, тому середню зарплату для нарахування компенсації потрібно обчислити виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році з 1 січня по 31 грудня.

Особливість цієї ситуації полягає в тому, що працівник звільняється наприкінці 2024 року, але компенсацію за невикористані дні відпустки за 2022 рік нараховуємо виходячи з даних його заробітку у 2023 році.

Тому потрібно визначити тривалість розрахункового періоду в календарних днях і загальну суму заробітку за 2023 рік.

В абз. 7 п. 2 Порядку № 100 сказано:

«Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану».

Отже, виходячи з фактичних даних щодо трудової діяльності працівника у 2023 році, для визначення тривалості розрахункового періоду загальну кількість календарних днів у 2023 році (365 к. дн.) потрібно зменшити на календарні дні (якщо, звісно, такі події були):

відпусток без збереження заробітної плати, наданих відповідно до ст. ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР та ч. ч. 3 та 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136);

• простою не з вини працівника;
• призупинення дії трудового договору внаслідок збройної агресії рф;
• за які немає даних про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Водночас розрахунковий період не підлягає зменшенню на:

• дні відсутності працівника на роботі в період дії воєнного стану з нез’ясованих причин, які не пов’язані з веденням бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 7 п. 2 Порядку № 100);
• святкові та неробочі дні, зазначені у ст. 73 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Інна Журавська