Колективним договором передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної зарплати за 2 попередні місяці. Чи можна керуватись колдоговором? Чи обов’язковим є Порядок № 100 (розрахунок за 12 місяців)?

Зазначимо, що така матеріальна допомога характерна для державних та бюджетних установ. Законодавство про працю не гарантує працівникам підприємств приватної форми власності виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки. Однак роботодавець може передбачити додаткові гарантії працівникам у колективному договорі (ч. 3 ст. 13 КЗпП).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону № 3356). Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII; далі — Закон № 3356).

Окрім колективного договору, виплату матеріальної допомоги на оздоровлення можна прописати і в іншому локальному нормативному акті підприємства (наприклад, Положенні про оплату праці, Положенні про преміювання). В даних документах варто обумовити, що виплата такої допомоги здійснюватиметься в залежності від прибутковості підприємства і наявності коштів у роботодавця.

Матеріальна допомога на оздоровлення на підприємстві зазвичай виплачується в розмірі не більше одного посадового окладу раз на рік у разі надання щорічної основної відпустки, у межах встановленого фонду оплати праці. На підприємстві, що розглядається, матеріальна допомога на оздоровлення встановлена в колдоговорі в розмірі середньомісячної зарплати за 2 попередні місяці.

Норма п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, встановлює обчислення середньої зарплати для виплати матеріальної (грошової) допомоги за останні 12 місяців, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги.

Отже, розуміємо, якщо на підприємстві виплата матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної зарплати за 2 попередні місяці передбачено колдоговором (та як вказано вище, це не заборонено законодавством) і така сума при обрахунку зазвичай не є меншою ніж мінімальні соціальні гарантії, тому можна користуватись колдоговором.

В будь якому випадку, виплата такої допомоги прив’язана до щорічної відпустки, тому й заяву про її отримання працівник подає разом із заявою про надання основної щорічної відпустки. На підставі такої заяви керівник видає наказ про надання працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення, що надається один раз до будь-якої її частини на розсуд працівника і виплачується повністю.

Світлана Щербина