Працівник звільнився з основного місця роботи 18.10.2024. У щорічній відпустці не був з 2019 року. З вересня 2022 року до травня 2023 року працівник перебував у відпустці за власний рахунок у зв’язку із воєнним станом на території України. Як в цьому випадку нараховується компенсація відпустки при звільненні? Яка буде кількість днів відпустки?

Відпустка без збереження зарплати у розрахунку компенсації невикористаної відпустки

З 24 грудня 2023 року почали діяти зміни до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 р. № 3494-IX, а саме до ст. 26 Закону про відпустки було додано нову частину четверту, відповідно до якої відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тобто виходить, що перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2023 дає йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 календарних днів). А починаючи з 24.12.2023 — працівник, який перебуває / продовжує перебувати у відпустці без збереження зарплати втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та, відповідно на їх компенсацію.

Отже, з ситуації, що розглядається, виходить, що працівник, який звільнився 18.10.2024, мав право на компенсацію днів щорічної відпустки, набутих в період перебування у відпустці без збереження зарплати (вересень 2022 – травень 2023) та відповідно на стаж.

Розрахунок компенсації невикористаної відпустки

Для обчислення днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації для працівників, які звільняються у 2024 році, згідно змін внесених 12.09.2023 до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), потребує визначення двох розрахункових періодів. І все через те, що абз. 2 п. 2 Порядку № 100 встановили обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, що проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

А у 2024 році вже інший період для обчислення набутих днів до компенсації саме у 2024 році.

Тобто за новим правилом, виходить, що буде два різні періоди для розрахунку компенсації за дні щорічної відпустки, право на які виникло до 31.12.2023 та з 01.01.2024 до дати звільнення.

Згідно з п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Отже, першим розрахунковим періодом для обчислення компенсації працівнику, який звільнився 18.10.2024 був січень-грудень 2023 року. Крім того, під час розрахунку середньої зарплати враховується час, коли працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX та ст. 26 Закону про відпустки), який підлягав виключенню з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Тобто дохід, отриманий працівником за вказаний розрахунковий період слід поділити на календарні дні в цьому періоді (365 к. д. за мінусом календарних днів відпустки без збереження зарплати).

Другим розрахунковим періодом для компенсації календарних днів щорічної відпустки набутих у 2024 році, при обчисленні середньої для компенсації працівнику, який звільнився 18.10.2024 був жовтень 2023 – вересень 2024, тобто дохід, отриманий працівником за вказаний розрахунковий період слід було поділити на календарні дні в цьому періоді (366 к. д.).

Висновок

Компенсація за дні відпусток працівнику, на які він набув права до 31.12.2023, для обрахунку середньої заробітної плати здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Таким чином, до розрахунку включаються місяці, відпрацьовані впродовж 2023 року. Отримана середньоденна зарплата множиться на кількість днів відпустки, що підлягають оплаті.

Для обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки працівнику за 2024 рік (на які він набув права після 31.12.2023) здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Тут отримана середньоденна зарплата множиться на кількість днів відпустки за 2024 рік, що підлягають оплаті.

Отримані суми компенсації розрахованих з двох розрахункових періодів складають разом та проводять утримання ПДФО та ВЗ, нараховують ЄСВ, відповідно відображають у відповідних додатках єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Світлана Щербина