Догляд за хворою дитиною: чи можна оплатити лікарняний суміснику?
Новини
15.10.2024
Догляд за хворою дитиною: чи можна оплатити лікарняний суміснику?
Працівниця за основним місцем роботи та як внутрішній сумісник перебувала на лікарняному по догляду за хворою дитиною. Чи підлягає такий лікарняний оплаті за місцем роботи за сумісництвом?
У пп. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, включно з доглядом за хворою дитиною, є одним із видів страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років підлягає виплаті застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).
В абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 сказано:
«Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) АБО за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Тож у цій ситуації роботодавець може нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або за основним місцем роботи працівниці, або за місцем її роботи за сумісництвом, тобто може бути обрано лише один варіант.
Водночас слід урахувати, що для нарахування допомоги за кошт ПФУ внутрішньому суміснику має бути підтверджений факт відмови в нарахуванні допомоги за основним місцем роботи. У листі ПФУ від 26.01.2023 р. № 2748-2294/К-03/8-2800/23 сказано:
«…Страхувальник для реалізації права застрахованої особи на допомогу по тимчасовій непрацездатності здійснює призначення та надання за основним місцем роботи зазначеної допомоги, розрахованої лише за основним місцем роботи, і у разі відмови страхувальником або уповноваженими ним особами в призначенні допомоги за основним місцем роботи — застрахована особа має право за місцем роботи за сумісництвом на таку допомогу, розраховану лише за сумісництвом».
Факт відмови від нарахування допомоги за основним місцем роботи може бути підтверджено відповідним рішенням роботодавця-страхувальника або уповноважених ним осіб (лист ПФУ від 01.02.2023 р. № 2800-030401-8/5227). Зрозуміло, що відмова має бути обґрунтованою відповідно до ст. 16 Закону № 1105.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»