Виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та ст. 83 Кодексу законів про працю України.

Так, при звільненні компенсації в обов’язковому порядку підлягають тільки два види відпусток.

1. Щорічна відпустка. Згідно зі ст. 4 Закону про відпустки до щорічних відпусток належать:
• основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки);
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);
• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, до таких належать, зокрема, додаткова щорічна відпустка за стаж в органах місцевого самоврядування та відпустка за стаж державної служби.
  
  
2. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, тобто це так звана відпустка «на дітей», яка надається відповідно до ст. 19 Закону про відпустки.

Всі інші відпустки при звільненні не компенсуються.

Втім, перед звільненням працівник може використати такі відпустки («бойова», «чорнобильська» тощо), скориставшись нормою ст. 3 Закону про відпустки (лист Мінекономіки від 26.12.2019 р. № 1987/0/76-19).

Проте, якщо працівника звільняють за порушення трудової дисципліни, він не може скористатися правом на відпустку перед розірванням трудового договору.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання