Працівник, якого прийняли на роботу на початку місяця, захворів на 4-й день після працевлаштування, тобто фактично відпрацював 3 дні. Як визначити розрахунковий період і середню зарплату для оплати лікарняного?

Розрахунковий період для розрахунку середньої заробітної плати з метою нарахування лікарняних у загальному порядку становить 12 календарних місяців, які передували місяцю настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності). Проте якщо в працівника не відпрацьовано жодного календарного місяця, тоді варто керуватися п. 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266):

«у разі коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку».

У розглядуваному випадку працівник відпрацював лише 3 календарних дні. Тож саме вони і становлять розрахунковий період.

Для обчислення середньої заробітної плати потрібно знати розмір заробітної плати, нарахованої за ці дні.

У листі Мінсоцполітики від 29.06.2021 р. № 3565/0/290-21/45 зазначено:

«Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС» (пункт 32 Порядку № 1266).

Тобто розрахунок проводять за даними щодо нарахованої зарплати, на яку нараховано єдиний внесок та яка вказана в додатку Д1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Припустимо, що за місяць працівник відпрацював 15 робочих днів, а сума нарахованої заробітної плати за місяць — 12 000 грн. З огляду на це оплата за 3 робочих дні становить:
12 000 грн : 15 р. дн. х 3 р. дн. = 2400 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування лікарняних становить:
2400 грн : 3 к. дн. = 800 грн.

Своєю чергою, також потрібно врахувати страховий стаж працівника за останні 12 календарних місяців, тобто за період до працевлаштування на це підприємство. І якщо він становить менше ніж 6 календарних місяців (сумарно), то варто застосувати обмеження щодо суми допомоги відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV та п. 29 Порядку № 1266. Тобто допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно обчислювати, зважаючи на нараховану заробітну плату (дохід), з якої сплачують страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, установленої на час настання страхового випадку.

Під час розрахунку такого обмеження керуємося також п. 5 Порядку № 1266, у якому вказано, що середньоденну заробітну плату за один календарний день визначають шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

З 1 квітня 2024 року таке обмеження розміру середньоденної заробітної плати становить:
8100 грн : 30,44 = 266,10 грн.

Тож у разі, якщо в працівника за останні 12 календарних місяців немає страхового стажу тривалістю 6 календарних місяців, то допомогу потрібно нараховувати саме із середньоденної заробітної плати в розмірі 266,10 грн.

Вас може зацікавити
	Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності» Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних» Надаємо готові зразки наказів Гарантуємо письмову консультацію від експерта Придбати курс

Інна Журавська