Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку: що слід ураховувати?
Новини
24.04.2024
Поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку: що слід ураховувати?
 

Якщо вас неправомірно(без законної підстави) звільнили з роботи, цілком можна розраховувати на поновлення на попередній посаді. І, оскільки йдеться про вимушений прогул, за цей час роботодавцю доведеться виплатити середній заробіток.

Рішення суду про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Поновлення працівника на посаді відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення. Поновлення оформляється шляхом видання наказу роботодавцем.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП). У разі затримки видання копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП).

Вимушений прогул — це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію. Такий період невиконання трудової функції можна порівняти з простоєм (невідпрацьований час не з вини працівника). Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника.

Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і сама виплата відповідно названа середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу.

У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст. 236 КЗпП).

Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними при правомірному припиненні трудового договору та непроведенні при цьому з працівником розрахунку у строки, визначені ст. 116 КЗпП.

Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату (постанови ВС від 18.03.2020 р. у справі № 711/4010/13-ц, від 26.12.2011 р. у справі № 6-77цс11, від 24.06.2015 р. у справі № 6-116цс15, від 06.04.2016 р. у справі № 6-409цс16, від 11.10.2017 р. у справі № 311/136/16, від 08.11.2017 р. у справі № 202/4914/16-ц).

Якщо особу поновлено на посаді, тобто вона не має статусу звільненого працівника, то підстави покладення на роботодавця відповідальності за ст. 117 КЗпП (затримка розрахунку при звільненні) не виникають.

Трудове законодавство не передбачає відповідальності роботодавця за порушення термінів виплати заробітної плати у вигляді стягнення на користь працівника, що продовжує працювати на підприємстві, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Подібні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 28.02.2018 р. у справі № 761/1812/16-ц.

У положеннях ст.ст. 117, 235 КЗпП ідеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за один і той же період, який обраховується починаючи з дня звільнення (ст. 116 КЗпП) і закінчується або днем поновлення на роботі (ч. 2 ст. 235 КЗпП), або днем фактичного розрахунку (але не більше як за 6 міс. — ч. 1 ст. 117 КЗпП).

За порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117, так і за ст. 235 КЗпП, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату (постанова ВС від 18.01.2017 р. у справі № 6-2912цс16).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу він визначається з огляду на заробіток за останні два календарні місяці роботи. У постанові ВС від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці», за правилами, передбаченими згадуваним Порядком обчислення середньої зарплати.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП), середній заробіток у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі (ст. 236 КЗпП), — є спеціальною відповідальністю (санкцією) для роботодавця, спрямованою на захист трудових прав працівника.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації перевірок

Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.

Придбати видання

 

Алла Андрушко

Національна асоціація адвокатів України

Переглядів: 602 Версія для друку
 
Дивіться також:
Компенсація за відпустку в разі погодинної оплати праці: як розрахувати середню зарплату?
Правопис і оформлення титулів, звань та посад у документах
Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?
Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у «декретній» відпустці?
Хто може працювати на умовах неповної зайнятості?
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Чи може особа з інвалідністю працевлаштуватися за сумісництвом?
Перерахунок пенсії деяким категоріям громадян
Підвищено мінімальний і максимальний розміри допомоги по безробіттю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: правила й вимоги з 2026 року
Зразок супровідного листа до ТЦК про зміну облікових даних
Трудове право-2025: як змінилася практика звільнень, мобілізації, дистанційної роботи?
Уряд схвалив проект Трудового кодексу: що зміниться для працівників та роботодавців?
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2025 року
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com