Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку: що слід ураховувати?
Новини
24.04.2024
Поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку: що слід ураховувати?
 

Якщо вас неправомірно(без законної підстави) звільнили з роботи, цілком можна розраховувати на поновлення на попередній посаді. І, оскільки йдеться про вимушений прогул, за цей час роботодавцю доведеться виплатити середній заробіток.

Рішення суду про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Поновлення працівника на посаді відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення. Поновлення оформляється шляхом видання наказу роботодавцем.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП). У разі затримки видання копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП).

Вимушений прогул — це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію. Такий період невиконання трудової функції можна порівняти з простоєм (невідпрацьований час не з вини працівника). Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника.

Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і сама виплата відповідно названа середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу.

У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст. 236 КЗпП).

Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними при правомірному припиненні трудового договору та непроведенні при цьому з працівником розрахунку у строки, визначені ст. 116 КЗпП.

Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату (постанови ВС від 18.03.2020 р. у справі № 711/4010/13-ц, від 26.12.2011 р. у справі № 6-77цс11, від 24.06.2015 р. у справі № 6-116цс15, від 06.04.2016 р. у справі № 6-409цс16, від 11.10.2017 р. у справі № 311/136/16, від 08.11.2017 р. у справі № 202/4914/16-ц).

Якщо особу поновлено на посаді, тобто вона не має статусу звільненого працівника, то підстави покладення на роботодавця відповідальності за ст. 117 КЗпП (затримка розрахунку при звільненні) не виникають.

Трудове законодавство не передбачає відповідальності роботодавця за порушення термінів виплати заробітної плати у вигляді стягнення на користь працівника, що продовжує працювати на підприємстві, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Подібні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 28.02.2018 р. у справі № 761/1812/16-ц.

У положеннях ст.ст. 117, 235 КЗпП ідеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за один і той же період, який обраховується починаючи з дня звільнення (ст. 116 КЗпП) і закінчується або днем поновлення на роботі (ч. 2 ст. 235 КЗпП), або днем фактичного розрахунку (але не більше як за 6 міс. — ч. 1 ст. 117 КЗпП).

За порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117, так і за ст. 235 КЗпП, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату (постанова ВС від 18.01.2017 р. у справі № 6-2912цс16).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу він визначається з огляду на заробіток за останні два календарні місяці роботи. У постанові ВС від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці», за правилами, передбаченими згадуваним Порядком обчислення середньої зарплати.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП), середній заробіток у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі (ст. 236 КЗпП), — є спеціальною відповідальністю (санкцією) для роботодавця, спрямованою на захист трудових прав працівника.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації перевірок

Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.

Придбати видання

 

Алла Андрушко

Національна асоціація адвокатів України

Переглядів: 537 Версія для друку
 
Дивіться також:
Коли грошова компенсація за відпустки можлива без звільнення?
Чи треба наказ про прийняття, якщо укладений письмовий трудовий договір?
Відмова працівника від ознайомлення з Правилами військового обліку
Чи підлягають повідомній реєстрації положення про оплату праці та ПВТР?
Тривалість відпусток та введення посад: зміни для педагогічних працівників
Чи необхідно повідомляти ТЦК про усунення зауважень звіряння?
Які заяви працівника треба зберігати в особовій справі?
Чи вести військовий облік, якщо на підприємстві нема військовозобов’язаних?
Написання ПІБ у трудовій книжці: чи дотримуватися вимог ДСТУ?
Електронна трудова книжка: короткі відповіді на запитання
Нюанси призначення виконувачем обов’язків головного бухгалтера
Як правильно рахувати 16 днів між авансом і зарплатою?
Студентський трудовий договір: що треба знати
Оновлено Порядок компенсації при працевлаштуванні ВПО
Як звільнити працівника за прогул і не програти в суді?
Зразок повідомлення ТЦК про порушення працівником правил військового обліку
Нюанси виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані соціальні відпустки
Що зміниться з 01.01.2026 у правилах працевлаштування осіб з інвалідністю?
У яких випадках роботодавець може відмовили у відпустці?
Чи треба вести російськомовну частину трудової книжки?
Переведення працівника на нижчеоплачувану роботу: як зберігати середній заробіток?
Статзвітність-2025: штрафи за неподання та помилки
Як розрахувати тривалість щорічної відпустки працівнику, який перебував у неоплачуваній відпустці?
Українці зможуть бачити, хто і з якою метою переглядає їхні дані в реєстрах
Працівник досягає пенсійного віку: які дії роботодавця?
Відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію
Нові правила обчислення «лікарняних»
Звільнення працівника під час випробувального терміну
Повідомлення про прийняття на роботу: яка відповідальність за несвоєчасне подання?
Утворення похідних назв професій
Як правильно повідомити працівників про кадрові зміни?
Чи може роботодавець одноосібно зупиняти дію положень колективного договору?
Що таке Реєстр застрахованих осіб і як до нього вноситься інформація про працівника?
Зразок повідомлення про потребу надання належного військово-облікового документа
Чи має роботодавець вести трудову книжку, яка знаходиться у працівника?
Неповний робочий час: зарплата і табель
Чи підлягає перенесенню на наступний рік додаткова відпустка одинокої матері?
Паперова трудова книжка: як виправити помилку в даті народження?
Як звільнити працівника, який виїхав за кордон?
З 1 жовтня Держпраці може здійснювати перевірки з питань мобінгу
Для звільнення працівників під час війни з’являться нові підстави
Відновлення статсвітності: обов’язки роботодавців
З 1 жовтня діятимуть нові строки подання повідомлення про працевлаштування / звільнення
Нові правила автоматичної постановки та зняття з військового обліку
Змінено Типову інструкцію з діловодства
До 1 жовтня роботодавці мають затвердити списки відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві
Затверджено показник середньої зарплати за серпень 2025 року
Звільнення працівника у зв’язку зі скороченням його посади: алгоритм і застереження для роботодавця
Як табелюється суміщення та сумісництво?
Українці, які народилися у ці три місяці, можуть суттєво збільшити пенсію
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com