ВІЛ-інфіковані працівники мають усі права та свободи, які передбачено Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами тощо.

Тому дискримінацією у сфері праці у зв’язку з ВІЛ є випадки, коли роботодавець:

• відмовляє в укладанні або подовженні трудового договору;
• направляє на обов’язкове тестування на ВІЛ під час працевлаштування або при переведенні на іншу роботу;
• запроваджує обов’язкове тестування на ВІЛ під час проходження первинного чи періодичних медичних оглядів тощо.

Проте будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена, згідно з ст. 21 КЗпП.

Також ст. 22 КЗпП забороняє відмову у прийнятті на роботу без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом. Роботодавець не може прямо або непрямо обмежувати трудові права при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Отже, згідно з діючим в Україні законодавством роботодавець не має права вимагати від працівника обов’язкового проходження тесту на ВІЛ. Проте з метою запобігання поширенню ВІЛ-інфекції має:

• заохочувати працівників до самостійного проходження тестування на ВІЛ;
• запроваджувати програму підтримки здоров’я працівників або мати форму окремих положень в колективних договорах/галузевих угодах;
• реалізовувати окрему політику недискримінації у зв’язку з ВІЛ-статусом людини.

Профілактичні дії на робочому місці допомагають знизити рівень стигматизації та створити сприятливе виробниче середовище.

Вас може зацікавити
	Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності. Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика! Журнал містить: документи зі зразками заповнення; коментарі та рекомендації спеціалістів; матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці; схеми роботи. Придбати видання