Працівник відмовляється від основної щорічної відпустки у зв’язку з тим, що тривалий час знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. Працівник хоче використати цю відпустку наступного року. Як правильно оформити документи, щоб не було питань із перевірки по Держпраці? Чи повинен працівник написати заяву? Якщо так, якого змісту вона повинна бути?

Надання щорічних відпусток працівникам визначається графіком відпусток, який має бути складений в обов’язковому порядку. Це передбачено ч. 10 ст. 10 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504):

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Також у ч. 11 ст. 10 Закону № 504 зазначено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років поспіль (ч. 5 ст. 11 Закону № 504). У зв’язку із цим у листі Мінсоцполітики від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12 зазначено:

якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), зважаючи на те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, він має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Проте в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 р. у справі № 806/1561/16 зазначено, що вказана в ст. 11 Закону № 504 заборона стосується роботодавця, однак жодним чином не зобов’язує працівника використовувати в примусовому порядку надане законами право на відпустку.

Можливо, тому у 2018 році позиція Мінсоцполітики змінилася. У листі цього відомства від 11.07.2018 р. № 1213/0/101-18/284 вказано:

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.

Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то не вбачається порушення законодавства про відпустки.

Отже, якщо ініціатором перенесення відпустки є працівник, то роботодавець може змінити строки надання відпустки, передбачені графіком. Для цього працівник має подати заяву про таке перенесення і пояснити його причину. Як приклад див. зразок:

Зразок Директору ТОВ «Фаворит» Олегу Кравчуку економіста планово-економічного відділу Оксани Ляшенко Заява У зв’язку із сімейними обставинами прошу скасувати щорічну основну відпустку з 18.12.2023 і перенести її на 15.01.2024. 11.12.2023 Ляшенко

На підставі такої заяви видають наказ про перенесення щорічної відпустки та внесення відповідних змін до графіка відпусток.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Інна Журавська