Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.11.2023 р. у справі № 607/21261/23 щодо оповіщення військовозобов’язаних

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що зміст протоколу в частині викладення суті правопорушення є незрозумілим, оскільки речення побудовані граматично неправильно, у них пропущені слова, в окремих випадках відсутній взаємозв’язок між реченнями тощо. Згідно з протоколом можна спробувати зрозуміти, що суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 не то як «Голова Білецької територіальної громади», не то як «голова Білецької сільської», не то як «керівник підприємства», не то як «громадянин» не забезпечив явку військовозобов’язаних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 після проведення їх оповіщення згідно з розпорядженням № 8995 від 19.09.2023. Такі діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період або повторно.

Обґрунтування Суду. 18.11.2020 ОСОБА_1 приступив до виконання обов’язків Білецького сільського голови. Це підтверджується світлокопією рішення Білецької сільської ради «Про початок повноважень Білецького сільського голови» № 2 від 18.11.2020. ОСОБА_1 не може бути керівником будь-якого підприємства.

Суд зазначає, що в спірній постанові відповідачем не встановлено процесуального статуту ОСОБА_1, а зазначення його як керівника підприємства, суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки ОСОБА_1 являється головою Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, тобто відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Також в спірній постанові не викладено та не подано доказів, що на ОСОБА_1 покладено повноваження забезпечення прибуття у встановлений термін військовозобов’язаного до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачем не було з’ясовано і не зазначено в спірній постанові, які дії повинен був вчинити ОСОБА_1 для забезпечення прибуття у встановлений термін військовозобов’язаного до ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2023 року № 149 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5200,00 гривень і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2023 р. у справі № 308/16645/23 щодо особи відповідальної за ведення військового обліку

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду та свої вимоги мотивує тим, що їй не зрозуміло за яке адміністративне правопорушення її піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки таке не випливає з оскаржуваної постанови від 07.09.2023 р. № 16440 та протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2023, у матеріалах справи відсутні будь-які допустимі, достатні та належні докази про вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення. Вказує, що диспозиція частини другої статті 210-1 КУпАП передбачає два різні склади адміністративного правопорушення, за які настає адміністративна відповідальність, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), а також вчинення такого порушення в особливий період, однак ні оскаржувана постанова за справою про адміністративне правопорушення від 07.09.2023 р. № 16440, ні протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 05.09.2023 не містять обставин та посилання за яке конкретно адміністративне правопорушення позивачку піддано адміністративному стягненню.

В оскаржуваній постанові від 07.09.2023 р. № 16440 зазначено, що Ужгородським РТЦК та СП перевірено вибірково військово-облікові документи 10 студентів та зазначено їх прізвище, ім’я, по батькові, наказ про зарахування на навчання та військово-обліковий документ поданий ними при здачі документів до навчального закладу, про направлення повідомлень до Карпатського університету імені Августина Волошина: від 09.07.2023 р. № 13041 про надання списку студентів по категоріях: призовники, військовозобов’язані та офіцери запасу, інформації про їхні військово-облікові дані та військово-облікові документи, яке було проігноровано та запитувана інформація не надана; від 20.07.2023 р. № 13758/4 та від 30.07.2023 р. № 14309, на які надано відповідь від 10.08.2023 р. № 243/08-23, однак в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.09.2023 зазначені обставини відсутні.

Позивачка зазначає, що вона не є членом приймальної комісії Карпатського університету імені Августина Волощина та не проводить прийом та перевірку документів для зарахування на навчання від абітурієнтів, а тому апріорі не могла здійснити перевірку у громадян України під час прийняття на навчання до Карпатського університету імені Августина Волощина наявність військово-облікового документа, що в черговий раз вказує на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Додає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.09.2023 не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення та чітко не зазначено конкретну норму нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Позивачка у вказаний триденний строк до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлена не була, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП складений 05.09.2023, а справу розглянуто та оскаржувану постанову № 16440 винесено 07.09.2023, що позбавило позивачку права бути присутньою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати інші процесуальні права, визначені ст. 268 КУпАП, зокрема надати докази, скористатися правовою допомогою тощо, що свідчить про порушення права позивачки на захист.

Обґрунтування Суду. Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнано винуватою, зокрема, у, тому що вона »… не здійснила перевірку у громадян України під час прийняття на навчання (зарахування) до Карпатського університету імені Августина Волошина наявності військового-облікового документа, визначеного у пункті 20 Порядку № 1487».

Відповідно до наданої довідки ректора до Карпатського університету імені Августина Волошина Марини Дуб від 13.09.2023 р. № 316/09-23 ОСОБА_2 не є членом приймальної комісії Карпатського університету імені Августина Волошина та не проводить прийом та перевірку документів для зарахування на навчання від абітурієнтів.

Тобто, як випливає з вищенаведеного, позивачка не є відповідальною особою, яка здійснює перевірку громадян під час прийняття на навчання до Карпатського університету імені Августина Волошина. Таким чином, наведені обставини спростовують винуватість ОСОБА_1 у цій частині.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 28.11.2023 р. у справі № 309/5051/22 щодо неповідомлення про розгляд справи

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до начальника Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Зубатова В. С. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Посилається на те, що постановою відповідача від 28.09.2022 р. № 433 її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн, за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, за нібито порушення порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних.

Позивачка зазначає, що про оскаржувану постанову вона дізналася 07 листопада 2022 року, коли отримала лист з Хустського районного відділу ДВС, щодо відкриття виконавчого провадження. В протоколі про адміністративне правопорушення від 28.09.2022 р. № 433, складеного головним спеціалістом командування Хустського РТЦК та СП, вона надала пояснення з приводу вказаного правопорушення та відмовилась від підписання протоколу. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням процедури її прийняття, є незаконною та підлягає скасуванню. Просила суд постановити рішення, яким поновити їй строк на звернення з позовом до суду, скасувати постанову начальника Хустського РТЦК та СП Зубатова С. В. від 28.09.2022 р. № 433, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Обґрунтування Суду. Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 28 березня 2023 р. № 433, ОСОБА_1, бувши відповідальною особою та працюючи на посаді головного бухгалтера ПрАТ «Закарпатська рибоводна станція», порушила законодавство про військовий обов’язок і військову службу, про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: порушила вимоги пунктів 37, 44 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 та Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2018 р. № 12, чим вчинила в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Даний протокол містить пояснення позивача, написані власноручно, які зводяться до того, що в липні, серпні 2022 року вона перебувала у відпустці за власний рахунок у зв’язку з хворобою чоловіка, про що надала на адресу відповідача належні докази. Пояснення підписані власноручно позивачем із зауваженням, що в подальшому вона відмовляється від підпису. Вказані обставини зазначені та в позовній заяві.

Протокол також містить підпис позивача в графі «Підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності». При цьому суд констатує, що графа в протоколі «Про повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у який час і о котрій годині відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення» не містить жодних відомостей, окрім номера кабінету Хустського РТЦК та СП.

В позові ОСОБА_1 стверджувала, що не була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, а про оскаржувану постанову дізналась з листа Хустського РВ ДВС. Суть позовних вимог зводиться до порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не містить відомостей про її своєчасне сповіщення, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відповідач не надав суду доказів на спростування тверджень позивачки, суд вважає даний факт доведеним в ході судового розгляду.

Обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 р. у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 р. у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 р. у справі № 308/12552/16-а та у справі № 482/9/17 та від 06.02.2020 р. у справі № 205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 р. у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 р. у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 р. у справі № 05/7145/16-а, від 21.05.2020 р. у справі № 286/4145/15-а, від 31.03.2021 р. у справі № 676/752/17 та від 25.05.2022 р. у справі№ 465/5145/16-а.

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Свідоцтво державного зразка КНЕУ Залишити заявку

Вікторія Поліщук