Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків — для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 296/12633/18

Стислий зміст позовних вимог. У грудні 2018 року Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене на неї начальником Державної установи «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» (далі — «ТМО», «Відповідач») наказом від 17 жовтня 2018 року № 88. На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 28 вересня 2018 року їй оголошено догану, тому через стрес 05 жовтня 2018 року вона потрапила на лікування до терапевтичного відділення Житомирської обласної лікарні.

Вийшовши на роботу 17 жовтня 2018 року, Позивачка отримала наказ від 17 жовтня 2018 року № 88 про оголошення догани, зі змісту якого вона зрозуміла, що нібито не надала комусь медичної допомоги, проте такого не було, пояснення з цього приводу вона не писала, з висновком комісії ознайомлена не була.

Згідно з посадовою інструкцією, вона веде прийом ліквідаторів, потерпілих від аварії на ЧАЕС та членів їх сімей, але того дня швидка допомога нікого з хворих не доставляла і ніхто не просив про медичну допомогу. Жодних підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було. Слід додати, що за час роботи працівниця неодноразово нагороджувалася грамотами.

Варто зазначити, що керівник порушив статтю 149 Кодексу законів про праці України (далі — КЗпП), оскільки у тексті наказу про догану не вказано прізвища пацієнта, жодного доказу про винуватість Позивачки комісія також не навела.

Зміст оскаржених судових рішень. Корольовський районний суд міста Житомир рішенням від 13 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час застосування до Позивачки дисциплінарної відповідальності Відповідач дотримався вимог трудового законодавства України.

Житомирський апеляційний суд постановою від 28 березня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є обґрунтованими.

Мотиви та висновок Верховного Суду. Згідно з наказом начальника ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» від 17 жовтня 2018 року № 88 Позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за те, що вона 04 жовтня 2018 року, перебуваючи на своєму робочому місці в кабінеті № 45 поліклініки, безпідставно відмовила пацієнту в наданні медичної допомоги. Позивачка не виконала покладені на неї обов’язки та порушила правила надання невідкладної медичної допомоги при гострому стані пацієнта, проявила черствість і байдужість та порушила вимоги пунктів 2.1, 2.18, 2.49, 2.52, 2.54, 4.1, 4.4 посадової інструкції. Підставою для видання вказаного наказу зазначено висновок за матеріалами перевірки від 05 жовтня 2018 року № 33/26-143, проведеної відповідно до наказу Відповідача.

Пунктами 2.1, 2.18, 2.52, 2.54 посадової інструкції дільничного лікаря-терапевта поліклініки, лікарні (з поліклінікою) ТМО передбачено, зокрема, що лікар-терапевт зобов’язаний:

• проводити амбулаторний прийом ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, членів їх сімей та пацієнтів, які мають право на обслуговування в установі, відповідно до вимог локальних протоколів, а у разі їх відсутності — уніфікованих клінічних протоколів чи інших стандартів медичної допомоги;
• проводити ургентну госпіталізацію хворих з наданням їм на догоспітальному етапі невідкладної допомоги;
• у своїй діяльності додержуватися принципів медичної етики та загальних морально-етичних норм;
• виконувати внутрішній трудовий розпорядок.

Лікар-терапевт 04 жовтня 2018 року на ім’я начальника поліклініки написала пояснювальну записку, в якій зазначено, що 04 жовтня 2018 року о 17:00 звернувся пацієнт, зі слів якого лікар у кабінеті № 45 — Позивачка відмовила йому в огляді. При огляді пацієнт скаржився на головний біль, серцебиття, головокружіння. Пацієнту терміново надано медичну допомогу та госпіталізовано в терапевтичне відділення в ургентному порядку.

Начальник поліклініки 04 жовтня 2018 року подала на ім’я начальника цієї установи доповідну записку, в якій зазначила, що 04 жовтня 2018 року приблизно о 16:45 до кабінету № 45, в якому працює лікар-терапевт дільничний поліклініки — Позивачка, звернувся за медичною допомогою пенсіонер. Проте Позивачка відмовила йому в наданні медичної допомоги та запропонувала звернутися до іншого лікаря-терапевта поліклініки. В коридорі пацієнту стало погано. Після цього його в ургентному порядку госпіталізували до терапевтичного відділення лікарні з попереднім діагнозом: гіпертонічний криз.

До начальника ТМО 05 жовтня 2018 року звернувся пацієнт, який, маючи право на отримання медичних послуг у цій установі, пояснив, що 04 жовтня 2018 року приблизно о 16:45 у зв’язку з різким погіршенням самопочуття прибув до поліклініки й звернувся за медичною допомогою до лікаря, який перебував у кабінеті № 45. Окрім лікаря, в кабінеті нікого не було. Лікар сказала, що вона зайнята і порекомендувала звернутися до іншого терапевта. Після цього він залишив кабінет № 45, у подальшому його прийняла інший лікар.

За результатами службової перевірки комісія склала акт, яким встановлено, що Позивачка, не маючи на прийомі іншого пацієнта, не прийняла пацієнта та не надала йому медичної допомоги. У медичній картці пацієнта лікар не зафіксувала звернення пацієнта по допомогу.

Акт комісії містить інформацію про те, що комісія вивчила архівний запис за 04 жовтня 2018 року з відеокамери, встановленої у коридорі 2-го поверху адміністративного приміщення ТМО, та встановила, що цього дня до кабінету № 45 Позивачки о 16:45 зайшов пацієнт, який через 5 хвилин вийшов та підійшов до кабінету лікаря-терапевта дільничного. На час проведення перевірки комісія не мала можливості відібрати пояснення у Позивачки щодо причин ненадання нею медичної допомоги, оскільки, зі слів її чоловіка, вона захворіла та не могла вийти на роботу. Таким чином, комісія дійшла висновку, що факти, викладені у доповідній записці начальника поліклініки знайшли своє об’єктивне підтвердження. Лікар не виконала покладені на неї обов’язки, що виразилися у порушенні правил надання невідкладної медичної допомоги при гострому стані у пацієнта, проявила байдужість і черствість до пацієнта. Своїми діями остання грубо порушила вимоги пунктів 2.1, 2.18, 2.49,2.52, 2.54, 4.1,4.4 посадової інструкції, пункт 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку установи.

Комісія ТМО 17 жовтня 2018 року склала акт про відмову Позивачки надати пояснення щодо причин ненадання медичної допомоги пацієнту. Обґрунтовуючи відмову, вона зазначила, що не може згадати цю подію. Згідно з витягом із медичної картки пацієнта, 04 жовтня 2018 року він був оглянутий іншим лікарем-терапевтом медичного закладу. Виписний епікриз також свідчить про те, що пацієнт 04 — 15 жовтня 2018 року перебував на лікуванні у терапевтичному відділенні лікарні ТМО.

Законодавче підґрунтя

Відповідно до статті 139 КЗпП, працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків. Складовими дисциплінарного проступку є:

• дії (бездіяльність) працівника;
• порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків;
• вина працівника;
• наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.

Відсутність доказів хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Під час обрання виду стягнення роботодавець повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з’ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147–149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності нема значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків: для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксування самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність наслідків може бути врахована тільки під час визначення тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Висновки

Встановивши факт ненадання Позивачкою медичної допомоги пацієнту, що є порушенням пунктів 2.1, 2.18, 2.49, 2.52, 2.54 посадової інструкції та підтверджується поясненнями самого пацієнта, пояснювальною запискою іншого лікаря, доповідною запискою начальника поліклініки, актом вивчення відеозапису з реєстратора, висновком комісії за наслідками перевірки факту ненадання Позивачкою 04 жовтня 2018 року медичної допомоги пацієнту, чого Позивачка не спростувала, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про дотримання Відповідачем норм трудового законодавства при притягненні Позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Відсутність відеозапису з реєстратора за 04 жовтня 2018 року, який не зберігся, оскільки реєстратор містить значний обсяг інформації, яка через певний проміжок часу видаляється автоматично, не спростовує правильності висновків судів. Члени комісії, які підписали акт вивчення відеозапису з реєстратора, були допитані в судовому засіданні як свідки й підтвердили факт звернення пацієнта до Позивачки. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги про те, що без відеозапису неможливо встановити, чи дійсно 04 жовтня 2018 року пацієнт звертався за медичною допомогою до Позивачки, на увагу не заслуговують.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання

Яна Бабенко