В середньому одна повітряна тривоги триває 55 хв. Якщо таких тривог декілька на день, то працівник може бути відсутній на роботі більше ніж 3 години. І за таку відсутність працівника на роботі роботодавець може звільнити працівника за прогул.

Звісно, що подібні ситуації вже є в Україні, і судді вже розглядають справи про поновлення працівників на роботі, яких звільнили за прогул під час повітряної тривоги.

В цій стаття розберемось коли відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги є поважною причиною, як це довести працівнику в суді, які докази слід подавати.

Відсутність працівника на роботі під час тривоги: прогул чи необхідність?

Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця (ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП). Прогул — це залишення роботи без поважних причин та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі надається, виходячи з конкретних обставин.

Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей згідно ст. 3 та ст. 50 Конституції України і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Між повітряною тривогою та прогулом повинен бути такий зв’язок, що в результаті повітряної тривоги та небезпеки для життя та здоров’я у працівник вимушено відсутній на роботі (в офісі або на робочому місці на дистанційній роботі). В такому випадку повітряна тривога буде поважною причиною прогулу.

Отже, відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги може бути поважною причиною, але в залежності від обставин та дій працівника.

Висновку Верховного Суду наразі немає. Судова практика у питанні поважності причини прогулу, як повітряна тривога лише формується.

Давайте розберемо рішення судів перших інстанцій.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2022 р. по справі № 161/8467/22 (не оскаржувалось, набрало законної сили).

Обставини справи

Працівника КП «Луцькводоканал» було звільнено за прогули. Поважність її відсутності вона пояснювала постійними повітряними тривогами.

Судом було встановлено:

• на підприємстві не обладнано укриття,
• до працівників було доведено, що всі працівники на час повітряних тривог зобов’язані перейти в найближче укриття або скористатись правилом «двох стін», по закінченню повітряної тривоги повернутись на робоче місце,
• згідно відповіді Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної військової адміністрації Волинської обласної державної адміністрації тривалість оголошених повітряних тривог у м. Луцьку: 05.04.2022 року з 05:32 год. по 06:14 год.; 27.04.2022 року з 10:16 год. по 10:41 год.).
• відповідно до автоматизованої пропускної системи підприємства, працівник була відсутня на робочому місці: 05.04.2022 року 3:45 год. (з 07:45 год. до 11:30 год.), 27.04.2022 року 5:38 год. (з 10:22 год. по 17:00 год.)

Висновок суду

Суд співставив тривалості повітряних тривог та часу відсутності працівника на робочому місці, і встановив, що повітряна тривога оголошена поза межами робочого часу підприємства. Відмови працівниці у поновлення на роботі, звільнення за прогул відбулось правомірно.

Рішення Карлівський районний суд Полтавської області від 22.08.2023 р. по справі № 531/609/23 (інформації про оскарження наразі немає)

Обставини справи

Працівника було звільнено за прогул 10.02.2023 року.

Судом було встановлено, що 10.02.2023 відбувся масований ракетний обстріл України, загальна тривалість повітряної тривоги склала 10 год. 10 хв. У межах робочого часу позивача повітряну тривогу було оголошено у період з 08:28 год. до 11:56 год. (3 год. 27 хв.); з 13:13 год. до 14:40 год. (1 год. 27 хв.).

Після оголошення повітряної тривоги працівник пішов до укриття, що знаходиться за адресою, яке мається у списку споруд, що призначені для укриття, викладеному на офіційному сайті міської ради.

Поза межами оголошеної повітряної тривоги, працівник був відсутній на роботі загальний час його відсутності становить 02 години 05 хвилини.

Висновок суду

Отже, невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 р. по справі № 480/5559/22

Обставини справи

Держслужбовця було звільнено за прогул, повні робочі дні з 06 червня 2022 року до 05 липня 2022 року.

Однією з причин своєї відсутності Позивач вказував повітряні тривоги, які щодня оголошувались на території Сумської області, це унеможливлювало прибуття позивача до м. Суми та повернення до м. Лебедина.

Висновок суду

Суд висловив позицію, що перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, однак позивач не заперечує, що був відсутній на робочому місці протягом повних робочих днів, в тому числі і в ті години, коли повітряна тривога не оголошувалась. При цьому, належних доказів поважності причин своєї відсутності на роботі в цей час позивач не надав.

Суд відмовив працівнику у поновленні на роботі. Рішення не оскаржувалось.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.09.2023 р. по справі № 935/703/22

Обставини справи

Працівника було звільнено за прогул без поважних причин 29.03.2022, 01.04.2022 та 05.04.2022 у період з 14.00 по 17.00.

Висновок суду

Згідно публічно доступної інформації щодо тривалості та кількості повітряних тривог на території України, слідує, що 29.03.2022 року в Житомирській області була оголошена повітряна тривога у наступні періоди часу та тривалістю: з 07 год. 45 хв. до 08 год. 40 хв., з 11 год. 04. до 12 год. 15 хв., з 12 год 53 хв. до 15 год. 09 хв., з 15 год. 21. хв. до 17 год. 34 хв.

05.04.2022 року в Житомирській області була оголошена повітряна тривога у наступні періоди часу та тривалістю: 16 год. 03. хв. до 16 год. 38 хв.

Таким чином, надані суду акти про відсутність позивача на роботі від 29.03.2022 року та 01.04.2022 року не приймаються судом як достатні докази на підтвердження відсутності позивача на роботі у вказані в актах дні.

Вказана в оскаржуваному наказі відсутність позивача на роботі 05.04.2022 року в період з 14.00 по 17.00 не підпадає під визначення п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України поняття прогулу, оскільки період з 14.00 по 17.00 становить три години, а прогулом є відсутність на роботі більше трьох годин.

Рішень апеляційного суду наразі ще немає.

Отже, судова практика йде правильних шляхом, що не кожна відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги є поважною причиною. Працівнику ще треба довести, що дійсно в цей час була повітряна тривога в регіоні де він працює (офіс, дім, або по дорозі на роботу), і що роботодавець не організував безпечну роботу працівника в укритті.

Вас може зацікавити
	Посібник «Все про дії персоналу підприємства під час відключення електроенергії» Через перебоїв з постачанням електроенергії, відключення зв’язку, світла в цілих областях, районах, містах та селищах країни багато підприємств недієздатні функціонувати в ефективному режимі, тож зупиняються виробничі лінії, перериваються процесні ланцюги, порушуються технологічні цикли, колектив залишається без можливості виконувати поставлені завдання. На всі питання, як діяти персоналу, відповіді у посібнику. Придбати видання

Ганна Лисенко