Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Для призупинення дії трудового договору необхідна наявність двох умов:
роботодавець не може забезпечити працівника роботою;
працівник не може виконувати роботу.
Неможливістю надання роботодавцем та виконання працівником роботи в контексті призупинення дії трудового договору слід розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їхнє функціонування з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв’язку з відсутністю можливостей для застосування такої форми організації праці або відсутністю на це його згоди, зокрема з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.
Рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій, з метою усунення правової невизначеності.
У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому, зокрема, зазначається:
інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
спосіб обміну інформацією;
строк призупинення дії трудового договору;
кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) відповідних працівників;
умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їхньої відсутності — обласні).
Призупинення дії трудового договору не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до Державної служби України з питань праці або її територіального органу.
Орган, до якого оскаржено наказ (розпорядження), за погодженням з військовою адміністрацією, може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
На вимогу працівника або з власної ініціативи роботодавець може видати працівнику відповідну довідку про нараховані суми заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Щодо сплати роботодавцем єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) під час призупинення дії трудового договору Мінекономіки зазначило, що оскільки в цей час виплата заробітної плати роботодавцем не здійснюється, то відсутня база нарахування ЄСВ, а отже, ЄСВ не сплачується. При цьому роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті.
З появою нових правил уже з’явилася перша судова практика щодо призупинення трудових договорів.
Ось, наприклад, рішення Житомирського апеляційного суду від 18.08.2022 у справі № 279/1611/22. Суд визнав законним призупинення трудового договору з майстром лісу, адже місце роботи неодноразово піддавалося ракетним та бомбовим ударам, що унеможливило можливість забезпечення працівнику безпечних умов праці та стало підставою для призупинення дії трудового договору.
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області рішенням від 17.08.2022 у справі № 149/1089/22, яке суд апеляційної інстанції залишив без змін, визнав незаконним та скасував наказ про призупинення трудового договору, адже відповідач не довів, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника — виконувати її.
Тому, приймаючи рішення про призупинення дії трудового договору, потрібно зважити всі обставини на предмет дотримання вимоги «абсолютної неможливості», адже це є обов’язковою умовою законності такого рішення.
Вас може зацікавити
Добірка «Простій у воєнний час: оформлення й оплата»
У добірці чіткі і лаконічні відповіді на найпоширеніші запитання, які пов’язані з простоєм на підприємстві у воєнний час.