Для зручності наведемо формулу для розрахунку середньоденної зарплати (ЗПср) (з нюансами на час війни) для нарахування відпускних та компенсації відпускних відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100):

ЗПср = ЗП : [365 (366) – С – Д_НЕРОБ − Д_{ВІДСУТНІ ДАНІ}],

де:

• ЗП — сума нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період; далі — РП) (п. 3 Порядку № 100).

Зважайте на особливий порядок врахування премій та інших заохочувальних виплат.

Інші зарплатні виплати розподіліть між місяцями розрахункового періоду, за які вони нараховані, навіть якщо вони не нараховані «місяць у місяць»:

• відпускні за майбутні місяці;
• лікарняні за минулі місяці;
• декретні за майбутні місяці;
• коригування виплат за минулі місяці.

Також до розрахунку включаємо лікарняні та декретні.

Виплати, які не враховують при обчисленні середньої зарплати (п. 4 Порядку № 100)

Підпункт абз. 1 п. 4	Назва виплат
а)	виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)
б)	одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо)
в)	компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових)
г)	премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
д)	грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо
е)	пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати
є)	літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором
ж)	вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування
з)	дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку
и)	виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо
і)	вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування
ї)	заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)
й)	суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
к)	доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства
л)	компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
м)	заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму
н)	винагороди державним виконавцям
о)	грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків

• 365 (366) — кількість календарних днів розрахункового періоду. Беремо 365 к. дн. або 366 к. дн. (якщо у робочий рік входить 29 лютого), якщо розрахунковий період (РП) становить 12 календарних місяців. Якщо РП менше 12 місяців, то беруть кількість календарних днів, що припали на такий РП.

Увага! Якщо працівника прийнято на роботу не з 1-го числа місяця, проте з 1-го робочого дня місяця, то цей місяць враховуємо до розрахункового періоду як повний місяць. Це означає, що до розрахункового періоду потрапляє місяць і всі його календарні дні (у тому числі й ті, що передують даті прийняття на роботу). Річ у тім, що в разі, коли працівник відпрацював усі робочі дні місяця, він отримує повний розмір зарплати за місяць.

• С — святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (ст. 73 КЗпП), що припадають на РП і такими залишилися. При цьому під час воєнного стану починаючи з 24.03.2022 р. святкові та неробочі дні, які передбачені ст. 73 КЗпП, скасовано.

Кількість календарних днів, які виключаємо, залежно від меж РП. Зверніть увагу, що у випадку початку відпустки з квітня по серпень 2023 року в РП святкових днів немає.

• Д_НЕРОБ — кількість календарних днів, коли працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). До показника Д_НЕРОБ можемо віднести такі дні:

1. Коли за працівником не зберігався заробіток:

• дні, що припадають на неоплачуваний період тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами відповідно до норм абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для сумісників;
• дні, що припадають на неоплачуваний період тимчасової непрацездатності через порушення режиму;
• призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• дні військової служби без збереження середньої зарплати (з 19.07.2022 р. з ч. 3 ст. 119 КЗпП вилучено норму про збереження середнього заробітку);
• відсторонення через невакцинацію проти COVID-19 (ст. 46 КЗпП);
• відпустка без збереження зарплати, у тому числі «карантинна» чи «на час воєнного стану» (включаючи відпустку «для ВПО та біженців за кордон») та для догляду за дитиною до 6, 16 або 18 років (ст. 25 і 26 Закону «Про відпустки»);
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;
• робота в режимі неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця, запроваджена відповідно до ст. 32 КЗпП (виключають невідпрацьовані робочі дні);

Зверніть увагу! Дні неявок з нез’ясованих причин («НЗ»), на нашу думку, не виключаємо з РП. Також не виключаємо дні «НЗ», які збіглися з днями хвороби та за які було відмовлено у нарахуванні оплати днів хвороби.

2. Коли за працівником заробіток зберігався частково (наприклад, простій з оплатою 2/3 ставки чи іншою неповною оплатою).

Будьте уважні при виключенні днів простою. Мінекономіки в листі від 08.02.2021 р. № 4708-06/7891-09 вказує на таке. Якщо простій запроваджено на певний період, який включає і вихідні дні, то при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток необхідно виключити весь період простою, враховуючи вихідні дні. Тобто потрібно виключати календарні дні простою.

Якщо у наказі про запровадження простою вказано про простій у певні робочі дні, а не на певний період, то тоді ми виключаємо саме робочі дні простою;

• Д_{ВІДСУТНІ ДАНІ} — дні, за які відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Ці дні виключаємо при розрахунку середньої зарплати щодо подій, що настали з 29.04.2022 р.

Формула для випадку, коли немає виплат у РП, або немає РП — розрахунок з окладу/МЗП.

Якщо у працівника відсутній РП, або в РП не було зарплати, то розрахунок середньої зарплати проводимо відповідно до абз. 3–5 п. 4 Порядку № 100 з окладу (з урахуванням підвищення) або МЗП (якщо розмір МЗП більший).

Наведемо формулу для розрахунку середньоденної зарплати для нарахування відпускних та компенсації відпускних (ЗПср) відповідно до норм абз. 3–5 п. 4 Порядку № 100:

ЗПср = [оклад (МЗП) х 12 місяців х Чз] : [365 (366) − С],

де:

• оклад (МЗП) — більший із показників на дату розрахунку середньої зарплати: оклад (з урахуванням підвищення) або МЗП;
• 365 (366) — кількість календарних днів за 12 календарних місяців, що передують місяцю розрахунку середньої зарплати: 365 к. дн. або 366 к. дн. (якщо у робочий рік входить 29 лютого). Зверніть увагу, що з цього показника не вираховуємо дні відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Ви уже їх виключили, що призвело до розрахунку виплат виходячи з норм абз. 3–5 п. 4 Порядку № 100;
• Чз — частина зайнятості, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу;
• С — святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (ст. 73 КЗпП), що припадають на 12 календарних місяців, які передують місяцю розрахунку середньої зарплати.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання