Чи можна під час дії воєнного стану звільнити з роботи жінку, яка має дитину з інвалідністю?

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (стаття 184 КЗпП).

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені статтями 40 і 41 КЗпП. На звільнення працівників з інших підстав вимоги статті 184 КЗпП не розповсюджуються.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Крім того, варто звернути увагу на те, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.

Щодо звільнення зазначених категорій осіб за ініціативою роботодавця у період дії воєнного стану Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX ніяких додаткових визначень не дає.

Отже, звільнення жінки – одинокої матері, яка має дитину з інвалідністю з ініціативи роботодавця, не допускається ні у мирний час, ні в період дії воєнного стану, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Проте така жінка може звільнитися за власним бажанням, відповідно до статті 38 КЗпП. Або ж ініціювати звільнення за угодою сторін згідно зі статтею 36 КЗпП.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання