Мобілізацію в Україні продовжили до 15 листопада 2023 року. Однак, є категорії чоловіків, які можуть бути звільнені від призову. Серед них — заброньовані громадяни. Хто входитиме до їх переліку, прописано в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII.

Так, бронювання призовників відбувається з метою забезпечення нормальної роботи органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій у воєнний час.

Наприкінці квітня порядок та терміни бронювання від мобілізації в Україні було змінено. У вересні процедура проходитиме відповідно до цих правил.

Так, оформити бронювання від мобілізації можна протягом 25 днів. Бронювання працівників може застосовуватися до підприємств критичної інфраструктури або до тих, які виконують спеціальні завдання для забезпечення обороноздатності України.

Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають стратегічне значення для різних секторів національної економіки, закріплені у наказі Міністерства економіки України від 17.02.2023 р. № 952.

Підприємства, які можуть бронювати працівників, повинні:

• підтримувати та супроводжувати інвестиційні проекти відповідно до рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства економіки;
• реалізовувати державну політику, формування якої відповідає Міністерство економіки;
• надавати фінансову державну підтримку у вигляді грантів відповідно до законодавства України;
• виконувати роботи або надавати послуги для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у разі, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;
• перебувати у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
• здійснювати діяльність на території трьох та більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки.

Відповідно до законодавства, бронюванню підлягають працюючі військовозобов’язані:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це є необхідним для забезпечення їх функціонування;
• на підприємствах, установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для їх виконання;
• на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах та організаціях, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

Існують також певні категорії найманих працівників, яких не можна забронювати, зокрема:

• працівники, які мають відстрочку від призову під час мобілізації на інших підставах;
• працівники, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.

Вас може зацікавити
	Курс «Військовий облік на підприємстві: документація та взаємодія» Курс враховує усі зміни законодавства, пов’язані з військовим обліком і мобілізаційною підготовкою. Основне у курсі: Про зобов’язання роботодавця вести військовий облік Хто має відповідати за ведення військового обліку? Роз’яснення щодо заповнення документів з військового обліку З якими органами доведеться взаємодіяти з питань ведення військового обліку? Про контроль ведення військового обліку Чи передбачено відповідальність за порушення ведення військового обліку? Отримати запис курсу

Єлизавета Лобанова