Стажування студентів: порядок оформлення та останні зміни

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час, мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжують здобувати освіту на наступному рівні освіти і проходять стажування у роботодавця за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта.

Метою стажування є отримання досвіду з виконання професійних завдань і обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетентностей.

Головна умова! Студенти мають право проходити стажування лише за професією (спеціальністю), за якою вони здобувають освіту. Тобто, не можна кваліфікувати оформлення таких відносин стажуванням, якщо воно буде відбуватися не за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта. Проходити стажування студенти можуть у час, вільний від навчання. При цьому обмежень щодо кількості годин законодавством не встановлено.

Пропонуємо далі детально розглянути порядок дій та основні умови оформлення стажування, які має виконати роботодавець і стажист:

Для оформлення стажування студент подає наступні документи: заяву за затвердженою формою, копію паспорта, ідентифікаційного коду, документа про освіту (якщо такий є).
Повідомлення в державний податковий орган про прийняття на стажування студента не направляється.
Умови стажування прописуються в договорі про стажування. Він укладається у двох примірниках, один з яких зберігається в роботодавця, а другий — у стажиста / його батьків / інших законних представників, якщо він є неповнолітньою особою. В Україні діє Типова форма договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в роботодавця, затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 в редакції постанови КМУ від 17.02.2023 р. № 146 (далі — Постанова № 20).
Період стажування за договором не може перевищувати 6 місяців. Строк дії договору не може бути продовженим на більший термін. При цьому, інший (новий) договір про стажування також не може бути укладений з таким стажистом. Якщо роботодавець планує продовжувати відносини з таким стажистом, з ним може бути укладений звичайний трудовий договір.
Водночас з укладенням договору про стажування роботодавець затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому вказуються терміни та місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, умови стажування, а також його керівник.
Перш ніж допустити стажиста до виконання робіт або участі у виробничому процесі, з ним необхідно провести інструктаж з охорони праці.
Кожному стажисту призначається керівник стажування.
Стажування проводиться відповідно до індивідуальної програми під керівництвом працівника підприємства, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менше трьох років.
Керівник стажування разом зі стажистом мають розробити індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем), у якій вказується перелік робіт, які будуть виконуватися стажистом у період стажування. Заповнена програма передається на затвердження керівнику.
Також варто пам’ятати, що за одним керівником стажування може бути закріплено не більше двох стажистів.
Робота керівників стажування, призначених з-поміж працівників підприємства, може додатково оплачуватися підприємством за рахунок коштів, які передбачаються на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця в розмірі не менше 5% від суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки стажиста. Цей запис робиться не пізніше тижневого строку з дня прийняття студента на стажування із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про стажування.
Після стажування стажистові видається висновок, у якому зазначаються виконані роботи і зазначається оцінка якості їхнього виконання, характеристика професійної компетентності, його особисті і ділові якості.
Договір про стажування між роботодавцем і стажистом носить цивільно-правовий характер:

по-перше, робочі місця надаються стажистам на підставі договору про стажування, який є цивільно-правовим і предметом якого є стажування студента, а не на підставі трудового договору, предметом якого є процес праці;
по-друге, облік робочого часу стажиста не здійснюється;
по-третє, основою для нарахування винагороди за договором стажування є щомісячний підписаний з обох сторін акт здавання-приймання робіт, тобто оплата виконаних стажистом робіт здійснюється на підставі акту приймання-передання робіт (про це зазначено в п.п. 7 п. 7 Типового Договору про стажування).

У разі виконання стажистом професійних робіт, передбачених індивідуальною програмою стажування за встановленими нормами, організація має забезпечити своєчасну їхню оплату на підставі акта приймання-передання робіт. При цьому, законодавство не вимагає оплати стажистам проведеного на підприємстві часу, а зобов’язує роботодавця оплатити фактично виконану роботу студентом-стажистом, оскільки факт перебування стажиста на робочому місці ще не означає, що він за цей час якісно виконав певне практичне завдання.
У разі якщо стажист не виконував роботу, а лише здобував знання і навички, то оплата не є обов’язковою.
Стажисти не мають право на додаткові до зарплати премії чи компенсації або гарантії, передбачені для працівників компанії, законодавством про працю чи внутрішніми політиками підприємства. Якщо виникне необхідність заплатити стажисту в якомусь місяці більшу суму, це зазначається в акті приймання-передання робіт. Але така можливість має бути прописана в договорі про стажування.
Стажисти не мають право на відпустки, гарантовані законодавством про працю.
Після закінчення стажування підприємство може працевлаштувати студента на роботу, але це не обов’язок, а право роботодавця.

Натомість, замість стажування, підприємство може прийняти студента на роботу за трудовим договором незалежно від форми його навчання. При цьому такий працівник матиме ті самі права і гарантії, що й решта працівників. Право студентів ВНЗ на трудову діяльність у позанавчальний час закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» от 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Зі студентом може бути укладений як строковий трудовий договір на строк, що влаштовує обидві сторони, так і безстроковий.

Але на практиці виникає багато питань, наприклад, чи не передбачено трудовим законодавством обмежень щодо поєднання студентами вищих навчальних закладів, зокрема тими, які навчаються за денною (очною) формою навчання, роботи i навчання. Проаналізувавши норми законодавства, можна зробити висновок, що таких обмежень не існує. Тому організація має право приймати на роботу таких працівників, зокрема на основне місце роботи й на умовах повного робочого дня. Цю позицію також підтвердило Мінсоцполітики у листі від 25.07.2014 р. № 301/13/116-14. Проте для студентів, зазвичай, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття в навчальному закладі, оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. При цьому робота на умовах неповного робочого часу ніяк не обмежує трудові права працівника-студента.

Таким чином, у разі укладання трудового договору зі студентом, який проходить стажування на підприємстві, він набуває статус працівника з відповідним оформленням і наслідками у вигляді надання трудових гарантій згідно з чинним законодавством України про працю та повідомленням у державний податковий орган про прийняття працівника на роботу. У трудовій книжці такого працівника-студента робиться відповідний запис про роботу, а не про стажування. Йому виплачується заробітна плата, встановлена за домовленістю сторін, але не нижча за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Тобто процес повністю ідентичний до процесу працевлаштування і нарахування зарплати для інших працівників компанії.

При цьому слід зазначити, що факт працевлаштування не впливає на право студента на отримання стипендії (у разі наявності такої).

Трудовий договір зі студентом розривають на тих же підставах, що й зі всіма іншими працівниками підприємства.

Звертаємо увагу! Із 29.04.2023 р. постановою КМУ від 17.02.2023 р. № 146 було внесено деякі зміни до порядку стажування студентів.

Серед основних змін, можна виділити наступні:

Встановлено, що відомості про проходження стажування необхідно вносити до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Процедура така ж сама, як і для внесення відомостей про працівників. Відомості вносяться на порталі Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua) в кабінеті Страхувальника.
Визначено та уточнено деякі поняття:

Роботодавець — юридична особа або фізична особа — підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. Тобто відтепер стажування може відбуватися також і у ФОП;
Стажисти — здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжують здобувати освіту на наступному рівні освіти і проходять стажування в роботодавця за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на визначених договором про стажування умовах у вільний від навчання час.
Для порівняння, до внесення змін у Постанову № 20, стажування могли проходити студенти закладів вищої освіти та учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що здобули спеціальність або професію за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», освітньо-професійним ступенем «молодший бакалавр», освітнім ступенем «бакалавр», продовжують здобувати освіту за наступним ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем).

Встановлено, що договір про стажування укладають роботодавець і стажист (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники.
Встановлено, що запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу стажиста оформлюється згідно із законодавством.

А також зазнали змін самі форми заяви про стажування та Типового договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в роботодавця.

Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що при оформленні стажування варто дотримуватися всіх умов і порядку, встановленого Постановою № 20. Оскільки в разі недотримання хоча б однієї умови, таке стажування може кваліфікувати Держпраці як порушення вимог трудового законодавства, а саме, фактичний допуск до роботи працівника без укладення трудового договору. Також при оформленні стажування слід не забувати використовувати саме нову форму Типового договору про стажування.

І на кінець, що стосується оплати праці стажиста, то формально є два варіанти:

заробітна плата за трудовим договором у разі, якщо підприємство і студент вибрали саме такий варіант оформлення відносин, або
винагорода на підставі цивільно-правового договору, тобто договору стажування.

Вас може зацікавити
	Послуга «Розроблення кадрових документів» Відсутність правильно розроблених кадрових документів може стати причиною штрафів і приписів від працівника Держпраці. А також позбавляє роботодавця можливості вплинути на поведінку працівника, притягувати до дисциплінарної відповідальності, преміювати тощо. Допоможемо розробити кадрові документи та надамо консультації щодо правильності складання. Придбати послугу

Наталія Сліпченко