Відповідно до ст. 202 КЗпП України кожний роботодавець (незалежно від виду його діяльності та форми власності) повинен створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Тривалість відпустки у зв’язку з навчанням у вищому навчальному закладі залежить від рівня акредитації вищого навчального закладу, курсу на якому навчається студент, навчальної відпустки.

Відпустки у зв’язку з навчанням в вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти (ст. 216 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про відпустки») надаються за умови успішного навчання, а її тривалість, — залежно від конкретних обставин, складає від 10 календарних днів до 4 місяців.

Підставою для надання працівникові додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням є документ, оформлений навчальним закладом, в якому працівник навчається (довідка-виклик на сесію). У цьому документі зазначається період, протягом якого студент має брати участь у лабораторно-екзаменаційній (екзаменаційній) сесії та інформація про його успішність; заява працівника про надання йому додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.

Надання відпустки оформлюється наказом керівника підприємства (установи, організації).

Право на такі відпустки передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці про оплачувані навчальні відпустки від 24.06.1974 р. № 140, главою XІV «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням» Кодексу законів України про працю, розділом ІІІ Закону України «Про відпустки».

Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про оплачувані навчальні відпустки, навчальні відпустки надаються працівникам з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги.

Статтею 115 КЗпП України та статтею 21 Закону України «Про відпустки» передбачено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до її початку.

Згідно зі ст. 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані учбові відпустки, кожна особа, яка користується відпусткою, одержує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Стаття 217 КЗпП України визначає, що на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213, 216 КЗпП України) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

У відповідності до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (зі змінами), нарахування виплат за час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням провадиться шляхом ділення загальної суми заробітної плати за останні 12 місяців, що передують навчальній відпустці (або за менший фактично відпрацьований період, якщо відпустка надається до спливу цього часу) на відповідну кількість календарних днів року (чи, відповідно, меншого відпрацьованого періоду) за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Отриманий результат перемножується на кількість календарних днів навчальної відпустки.

Варто пам’ятати, що на підставі ст. 36 Закону України «Про оплату праці», за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання