Пенсія з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (зокрема каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Залежно від ступеня втрати працездатності, визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, термін, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Обов’язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами закону, що набрав чинності від 1 жовтня 2011 року, є наявність страхового стажу від 1 до 15 років — залежно від віку та групи інвалідності.

Розмір пенсії з інвалідності призначається в таких розмірах:

• особам з інвалідністю І групи — 100% пенсії за віком,
• особам з інвалідністю ІІ групи — 90% пенсії за віком,
• особам з інвалідністю ІІІ групи — 50% пенсії за віком.

Стаж, який потрібен для отримання пенсії з інвалідності, залежить від віку

Відповідно до статті 32 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію з інвалідності залежить від наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення по пенсію.

Стаж, який потрібен для осіб з інвалідністю I групи:

• до досягнення особою 25 років — 1 рік,
• від 26 років до досягнення особою 28 років включно — 2 роки,
• від 29 років до досягнення особою 31 року включно — 3 роки,
• від 32 років до досягнення особою 34 років включно — 4 роки,
• від 35 років до досягнення особою 37 років включно — 5 років,
• від 38 років до досягнення особою 40 років включно — 6 років,
• від 41 року до досягнення особою 43 років включно — 7 років,
• від 44 років до досягнення особою 48 років включно — 8 років,
• від 49 років до досягнення особою 53 років включно — 9 років,
• від 54 років до досягнення особою 59 років включно — 10 років.

Особи з інвалідністю II та III груп повинні мати від 1 року до 14 років страхового стажу:

• до досягнення особою 23 років включно — 1 рік,
• від 24 років до досягнення особою 26 років включно — 2 роки,
• від 27 років до досягнення особою 28 років включно — 3 роки,
• від 29 років до досягнення особою 31 року включно — 4 роки,
• від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років,
• від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років,
• від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років,
• від 38 років до досягнення особою 39 років включно — 8 років,
• від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років,
• від 43 років до досягнення особою 45 років включно — 10 років,
• від 46 років до досягнення особою 48 років включно — 11 років,
• від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років,
• від 52 років до досягнення особою 55 років включно — 13 років,
• від 56 років до досягнення особою 59 років включно — 14 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Особи, що не працюють, з інвалідністю II групи визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, і особи з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу у чоловіків — 35, у жінок — 30 років.

Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, заяву на її призначення треба подати до управління Пенсійного фонду не пізніше 3 місяців від дня встановлення інвалідності.

Пенсія по інвалідності, якщо немає стажу

Якщо не вистачає стажу для призначення пенсії по інвалідності, треба звертатися до управління соціального захисту по оформлення соціальної пенсії за нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання

Ганна Носова