Стаття 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачає, що залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров’я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.

До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров’я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

У разі, якщо працівнику під час роботи встановили інвалідність, то задача для роботодавця полягає у вивченні рекомендацій МСЕК. Оскільки, можуть бути передбачені пункти про умови і характер праці. Якщо існує можливість створення умов праці, рекомендованих МСЕК, роботодавець повинен їх забезпечити.

Разом з тим, МСЕК інколи підходять формально до заповнення індивідуальної реабілітаційної програми в частині трудових рекомендацій. Якщо у людини з інвалідністю немає індивідуальної реабілітаційної програми, то роботодавець має право звернутися до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності фактичних умов праці його стану здоров’я.

Вас може зацікавити
	Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності. Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика! Журнал містить: документи зі зразками заповнення; коментарі та рекомендації спеціалістів; матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці; схеми роботи. Придбати видання

Вікторія Поліщук