Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Звільнення з роботи за ініціативою працівника: основні аспекти
Новини
03.07.2023
Звільнення з роботи за ініціативою працівника: основні аспекти
 

Важливо розуміти, що якщо працівник має намір звільнитись, то він це може зробити за власним бажання або за угодою сторін. Саме у цих видах припинення трудового договору ініціатива має та може йти від працівника. Далі ми розкажемо у чому різниця між даними підставами звільнення — звільнення за власним бажанням та звільнення за угодою сторін.

Підстави звільнення: особливості кожного типу звільнення

Звільнення за власним бажанням

Якщо працівник хоче звільнитися, то він може скористатися своїм правом — звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір, так і працевлаштованому за строковим договором, але з певними нюансами.

Працівник зобов’язаний попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні до запланованого звільнення (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).

Звертаємо увагу, що попередити про звільнення — це означає письмово подати заяву на звільнення, яка повинна містити підставу для розірвання трудового договору і підпис.

Попередити не означає відпрацьовувати. Це означає, що працівник може попередити про своє наступне звільнення навіть під час відпустки або хвороби, подавши відповідну заяву.

Чи можливо звільнитися за власним бажанням без двотижневого повідомлення?

Так, перший варіант — звільнення за власним бажанням із зазначенням конкретної причини. Перелік поважних причин зазначений у ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (наприклад, переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; тощо). Також це правило застосовується ситуації коли підприємство розташоване у районах бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я (зміни на період дії воєнного стану).

Даний вище перелік причин так само поширюється для випадків, коли був укладений строковий трудовий договір, який розривається з ініціативи працівника.

Наступний варіант звільнення у визначений строк — роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Але такий спосіб потребує доказів (наприклад, рішення суду, що набрало законної сили) та обґрунтування, тому звільнення «день у день» не завжди можливе. Проте, звільнення за цією підставою, передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги — у розмірі не меншому тримісячного середнього заробітку працівника (ст. 44 КЗпП).

Якщо саме ці причини зумовлюють неможливість продовження роботи, то роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник без попередження (наприклад, «день у день»).

Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?

Так, якщо робота працівника за трудовим договором зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або його залучено до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (зміни на період дії воєнного стану).

Що робити, якщо заяву написано, але звільнятись передумав?

Заяву про звільнення за власним бажанням працівник може відкликати в будь-який час до закінчення строку попередження. У такому випадку працівник не буде звільнений з роботи. Крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Тобто відкликання заяви — це одноособове рішення працівника, його волевиявлення, тому воно може відбуватися лише в разі його звільнення за власним бажанням, що також є його одноособовим рішенням. Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.

Звільнення за угодою сторін

Однією із підстав припинення трудового договору є угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України). Угода сторін передбачає домовленість між працівником та роботодавцем про час та умови звільнення. Ініціатором звільнення може бути як працівник, так і роботодавець. Відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін не передбачене. Для цього потрібна взаємна згода обох сторін.

Щоб звільнитися за угодою сторін, необхідно наступне:

  • обумовити і узгодити варіант звільнення за угодою сторін з роботодавцем;
  • написати заяву на звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін).

Звертаємо увагу! Законодавство не встановлює шаблонів чи зразків заяв для звільнення. За загальним правилом заява на звільнення починається зі слова «Прошу», далі має містити підставу звільнення (наприклад, звільнити за власним бажанням), дату та підпис працівника.

Відмінності між звільненням за власним бажанням та звільненням за угодою сторін

Звільнення за угодою сторін:

  • ініціатива може виходити від будь-якої зі сторін;
  • обидві сторони трудових відносин повинні дійти згоди щодо даної причини звільнення;
  • заяву про звільнення за угодою сторін може бути подано в будь-який момент (в тому числі і в день звільнення), сторони не зобов’язані попереджати один одного за два тижні;
  • щоб звільнитися в термін менше, ніж два тижні, не потрібно вказувати поважну причину.

Звільнення за власним бажанням:

  • ініціатива звільнення завжди виходить тільки від працівника;
  • заяву на звільнення має бути подано за два тижні до запланованого звільнення, крім випадків, коли зазначена і документально підтверджена поважна причина передбачена ч. 1 ст. 38 КЗпП України;
  • працівник може відкликати свою заяву на звільнення.

Порядок подання заяви на звільнення

Заява на звільнення пишеться на ім’я керівника підприємства чи установи. Якщо на підприємстві/установі є кадровий відділ (або інший уповноважений на це відділ), то можна передати заяву через нього. Якщо заява подається таким чином, то її реєструють як вхідний документ з позначкою про номер та дату надходження.

Заяву можна писати від руки або надрукувати, законодавство не дає вказівок щодо цього (рекомендуємо заяви на звільнення писати від руки). Проте обов’язкова рукописна форма такої заяви стосується держслужбовців (передбачено наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 р. № 64).

У разі якщо подати особисто заяву про звільнення працівник не може, тоді є варіант надіслати її поштою (бажано — рекомендованим листом із повідомленням про вручення). Проте у такому разі термін попередження відраховуватиметься не від дати надсилання заяви, а від дати отримання роботодавцем листа та його реєстрації як вхідного документа.

Звертаємо увагу! На кожному підприємстві можуть бути свої особливості або нюанси щодо процедури подання кадрових заяв та документів.

Під час воєнного стану процес подачі працівником заяви на звільнення як за власним бажанням, так і за угодою сторін не зазнав змін. Тому працівники, при подачі заяви на звільнення під час воєнного стану, повинні керуватись тими ж нормами, що діють в мирний час.

Проте враховуючи особливості сьогодення у працівника може не бути можливості написати заяву власноруч та передати її чи відправити поштою. Тому у період дії воєнного стану роботодавець та працівник можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між ними. Це може бути електронна пошта, месенджери типу вайбер, телеграм тощо. Працівник пише заяву на папері фотографує або сканує її, якщо є така можливість та надсилає роботодавцю доступним способом на вайбер / телеграм / пошту тощо.

Рекомендуємо з метою уникнення в подальшому непорозумінь і суперечностей, працівнику та роботодавцю перед початком використання альтернативних способів комунікації зафіксувати факт домовленості щодо використання цих засобів.

Виплати та компенсації в разі звільнення за власним бажанням та угодою сторін

Які виплати має отримати працівник при звільненні за власним бажанням чи за угодою сторін?

Виплати при звільненні за власним бажанням чи за угодою сторін:

  • Заробітна плата — нарахована, але не виплачена.
  • Компенсація за невикористані дні відпустки.
  • Інші виплати — наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором.

Чи виплачується вихідна допомога при звільненні за власним бажанням чи за угодою сторін?

Звільняючись за власним бажанням чи за угодою сторін, працівник не може розраховувати на виплату вихідної допомоги. Адже це не передбачено трудовим законодавством, але така можливість може бути встановлена колективним договором (необов’язково).

Звертаємо увагу, якщо колективний договір, що діє на підприємстві / установі / організації встановлює виплату вихідної допомоги при звільненні за власним бажанням чи за угодою сторін, то у такому разі працівник має право на отримання вихідної допомоги, а роботодавець зобов’язаний здійснити її виплату.

Вас може зацікавити

Курс підвищення кваліфікації «Кадрова справа для професіонала»

  • Свідоцтво державного зразка.
  • Підтримка експерта протягом навчання.
  • Супровід експертом протягом 2-х тижнів після закінчення курсів.
  • Доступ до Живого журналу «КАДРОВИК.UA» на 3 місяці.
  • Усі необхідні зразки та шаблони документів.
  • Знижки на продукцію та послуги від «КАДРОВИК.UA».

Докладніше

 

Аліна Музиченко, Катерина Швець, Надія Йолкіна

Трудові ініціативи

Переглядів: 1219 Версія для друку
 
Дивіться також:
Порядок обліку робочого часу водія
Чи надається «дитяча» відпустка за сумісництвом?
Заробітна плата один раз на місяць: чи буде відповідальність?
Які права мають працівники перед пенсією?
Не подали повідомлення про прийняття працівника: що робити?
Бронювання і критичність по-новому: Уряд відповідає на запитання
Відпустка при народженні: особливості надання
Як додати період навчання до страхового стажу на вебпорталі ПФУ?
Чи можна відкликати працівника із «дитячої» відпустки?
Цифровізація відносин із персоналом: як працювати за оновленим порядком?
З 1 липня діє новий порядок перевірки «інвалідного» нормативу: до чого слід бути готовим і коли?
Актуально про електронну трудову книжку
Держпраці отримала нові повноваження
Як відрізнити дистанційну роботу від надомної?
Єдиний реєстр кваліфікацій: з 02.06.2026 обов’язковий для всіх роботодавців
Скорочення під час воєнного стану: законно і без ризику
Увага! Призупинені трудові договори втрачають чинність 12.06.2026
Помилка в заяві на відпустку стала підставою для звільнення: судова практика
Визначено новий механізм перевірки роботодавців виконання «інвалідного» нормативу
Делегування права е-підпису в кадровому документообігу
Гарантії за донацію крові для сумісника
Коли роботодавець може відмовити у наданні «дитячої» відпустки?
Зняття дисциплінарного стягнення: пам’ятка роботодавцю
Як часто штрафують за відсутність людей з інвалідністю в штаті?
Відпустка за декілька років: як все зробити правильно?
Звільнення онлайн: порядок повернення трудової книжки
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу з працівником, який перебуває за кордоном
ПФУ не прийняв оцифровану трудову книжку: які причини?
Допуск працівника до роботи без наказу: яка відповідальність?
Уряд оновив правила бронювання військовозобов’язаних
Звітність з «інвалідного» внеску: проєкт форми
Затверджено показник середньої зарплати за 01–03.2026 року
Перехід на е-трудові книжки: детальний путівник з оцифрування та верифікації стажу
Обмеження відпусток на час війни визнано неконституційним
Що приховує спрощений режим КЗпП?
Різниця між зняттям та виключенням з військового обліку
Чи може працівник відмовитися від переведення на неповний робочий час?
Звільнення працівника зменшило ліміт бронювання: як уникнути ризиків?
Працівник з інвалідністю не надає ІПР: дії роботодавця
Щорічна відпустка після «декретної»
Відмова від роботи через зміну умов: чи буде вихідна допомога?
Медіація: як вирішити трудовий спір без суду та зайвих витрат?
Порядок оформлення результатів звіряння перевірок ТЦК
Поновлення на роботі демобілізованого працівника
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: правила застосування
Запроваджено єдиний спецрахунок для «дитячих» виплат
Що робити, якщо посади немає у Класифікаторі професій?
Чи є відмітка у табелі обліку робочого часу достатнім підтвердженням прогулу?
Працівник на місце мобілізованого: який договір укладати роботодавцю?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com