Порядок укладення трудового договору регулюється основним законом у сфері праці — Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). Однак, війна вносить свої корективи як в наше життя так і в законодавство. На початку війни було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) яким було змінено умови укладання трудового договору.

Відповідно до статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 КЗпП України).

Нормою статті 2 Закону № 2136 визначено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Також даний закон зазначає, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Ця норма дозволяє роботодавцям більш якісно та ефективно підбирати працівників, що в умовах воєнного стану є вкрай необхідним.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (абзац 3 пункту 2 стаття 2 Закону № 2136).

Дана норма закону надає можливість вимушеним переселенцям працевлаштуватись та заробляти на життя, а також захистити свої права в цей важкий час, а роботодавцям ефективно організувати роботу підприємства завдяки укладанню строкових трудових договорів з новими працівниками з метою оперативного залучення до роботи та подолання кадрового дефіциту. Також це допоможе уникнути конфліктів при розірванні трудових договорів після закінчення війни.

Таким чином, норма статті 2 Закону № 2136 сприяє легалізації трудових відносин під час воєнного стану.