Розширено перелік поважних причин, які впливають на обчислення середньої зарплати для оплати «лікарняних»
Новини
23.06.2023
Розширено перелік поважних причин, які впливають на обчислення середньої зарплати для оплати «лікарняних»
Набрала чинності постанова Кабміну від 02.06.2023 р. № 561 (далі — Постанова № 561). Із 07.06.2023 Постанова № 561 внесла зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Суть змін — розширення переліку поважних причин, які впливають на порядок обчислення середньої заробітної плати з метою оплати тимчасової непрацездатності.
Нагадаємо, що за загальним правилом розрахунковим періодом, за який обчислюють середню заробітну плату, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266). Але з розрахункового періоду слід виключати календарні дні, які припадають на період, не відпрацьований працівником із поважних причин:
тимчасова непрацездатність;
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
відпустка без збереження заробітної плати;
призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України.
Однак, починаючи з 07.06.2023 до цього переліку поважних причин також включено:
період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.
До 07.06.2023 період увільнення працівника від роботи на період призову у зв’язку з військовою службою, у т. ч. у зв’язку з мобілізацією, не було віднесено до поважних причин відповідно до п. 3 Порядку № 1266. Тому не було підстав виключати з розрахункового періоду календарні дні, які припадали на період увільнення від роботи у зв’язку з указаними причинами (див. також лист ПФУ від 06.03.2023 р. № 7765-6270/У-03/8-2800/23). Але зважаючи на те, що з 19.07.2022 ст. 119 КЗпП не передбачає збереження за мобілізованим працівником середнього заробітку, такий період ураховували фактично як безоплатний, а отже розмір середньоденної заробітної плати і відповідно сума допомоги могли бути суттєво занижені для такого працівника.
Виняток із такої ситуації міг бути лише в разі, якщо за рішенням роботодавця працівнику щомісячно нараховували й виплачували матеріальну допомогу в розмірі середнього заробітку, посадового окладу тощо. Таку виплату включали до бази нарахування ЄСВ, а отже й ураховували під час обчислення середньої заробітної плати.
Таким чином, зміни до п. 3 Порядку № 1266 — досить важлива новація, адже вона нарешті вирішує проблему суттєвого заниження розміру середньоденного заробітку працівника, який після звільнення з військової служби став до роботи.
Але слід звернути увагу на особливості цієї зміни:
1) виключають із розрахункового періоду не період відсутності працівника у зв’язку з військовою службою (мобілізацією), а саме період такої служби. Тобто слід ураховувати дату звільнення зі служби, яку вказано у військовому квитку;
2) ідеться не про весь період служби, а лише про період, протягом якого «не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період», тобто фактично з 19.07.2022 — дати припинення збереження середнього заробітку на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП;
3) навіть якщо з 19.07.2022 за рішенням роботодавця мобілізованому працівнику нараховували виплати у вигляді матеріальної допомоги (зокрема в розмірі середнього заробітку), то це не дає підстав не виключати період служби з указаної дати із розрахункового періоду.
Розглянемо на прикладі окремих ситуацій, як зміни до Порядку № 1266 впливають на розрахунок середньоденної зарплати.
Ситуація 1
Працівника увільнено від роботи у зв’язку з мобілізацією з 1 травня 2022 року. Після звільнення з військової служби 30 квітня 2023 р. він став до роботи 10 травня, а з 7 червня йому відкрито листок непрацездатності. За період із 1 червня по 18 липня 2022 року йому нараховано середній заробіток відповідно до ст. 119 КЗпП у загальній сумі 18 000 грн. З 19 липня виплату середнього заробітку було припинено. За травень 2023 року нараховано заробітну плату в розмірі 10 000. Страховий стаж працівника — 2 роки.
У цьому випадку розрахунковий період — із червня 2022 року по травень 2023 року. Оскільки страховий випадок настав 7 червня, то під час визначення кількості днів розрахункового періоду керуємося вже новою редакцією п. 3 Порядку № 1266 і виключаємо з розрахункового періоду період військової служби, протягом якого не зберігався середній заробіток, тобто з 19 липня по 30 квітня: 365 к. дн. — 286 к. дн. = 79 к. дн.
Таким чином, середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу становить: 28 000 грн: 79 к. дн. x 50% = 177,22 грн.
Ситуація 2
Працівник із 1 березня 2022 року був у відпустці без збереження заробітної плати, а з 10 серпня 2022 року — увільнений від роботи у зв’язку з мобілізацією. Після звільнення з військової служби він став до роботи 5 червня 2023 року, а з 19 червня йому відкрито листок непрацездатності. За період мобілізації виплат працівнику за основним місце роботи не було. Посадовий оклад працівника — 7000 грн, страховий стаж — 4 роки.
У цьому випадку розрахунковий період — із червня 2022 року по травень 2023 року, протягом якого працівник не отримував жодних виплат за основним місцем роботи.
У такому разі слід керуватися п. 28 Порядку № 1266, яким визначено:
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.
Оскільки і відпустку без збереження заробітної плати, і період військової служби віднесено до поважних причин (п. 3 Порядку № 1266), то середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді обчислюють виходячи з посадового окладу працівника з урахуванням його страхового стажу: 7000 грн: 30,44 x 60% = 137,98 грн.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама