Звільнення за угодою сторін — це окрема підстава припинення відносин між співробітником і роботодавцем, встановлено п. 1ст. 36 КЗпП.

Найчастіше роботодавець вдається до даного варіанту в разі, якщо розлучитися з працівником необхідно швидко, без відпрацювання і без конфліктів.

Це не заборонено. Але ініціатива має виходити від мобілізованого працівника.

Процедура припинення трудового договору за згодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням, а саме:

• Ініціатива припинити трудові відносини може надходити від будь-якої із сторін.
• Звільнення може відбутись у будь-який момент, про який погодились роботодавець та працівник, навіть в той же день, коли було повідомлено про намір однієї із сторін.
• Заяву про звільнення можна подати в будь-який момент, у тому числі і в день звільнення.
• Ні роботодавець, ні працівник не зобов’язані попереджати про свої наміри за два тижні.
• Звільнення може відбутися без відпрацювання, в термін менший, чим два тижні, і для цього працівнику не обов’язково мати поважну причину.

Відповідно до вищезазначеного звільнення за згодою сторін може відбутися без двотижневого відпрацювання працівника день у день, якщо про це домовлено сторонами.

Вас може зацікавити
	Вебінар «Військовий облік: новий порядок» Зміст вебінару: • Обов’язок роботодавця щодо ведення військового обліку. • Призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку. • Взаємодія роботодавців з іншими органами щодо ведення військового обліку. • Документи роботодавця щодо ведення військового обліку та особливості їх складання. • Контроль ведення військового обліку на підприємствах. • Відповідальність за порушення ведення військового обліку або за його відсутність. Отримати запис вебінару