Чи має право батько на додаткову оплачувану відпустку, якщо він має двох і більше дітей віком до 15 років, за умови, що мати дітей перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та не скористалася правом на цю додаткову відпустку?

Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до статті 182¹ Кодексу Законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки», одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Оскільки статтею 19 Закону України «Про відпустки» чітко не визначена сукупність декількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад 10 календарних днів, то, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про додаткову соціальну відпустку» від 21.07.2010 р. № 215/13/116-10 проведена правова експертиза цього питання, в результаті якої визнано правомірним вважати кожну підставу, визначену частиною першою цієї статті, окремою підставою.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6, 7 і 8 Закону «Про відпустки», а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, й переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 Закону «Про відпустки».

Період часу, за який надається відпустка, — календарний рік, а не робочий рік. Це відрізняє її від щорічних відпусток. Право на таку відпустку повної тривалості в такому разі виникає незалежно від відпрацьованого часу, з 1 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то з кожного 1 січня вона накопичується.

Проте скористатися додатковою соціальною відпусткою може тільки один із батьків. Хто саме — вони обирають самостійно.

Так, роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Таким документом є довідка з місця роботи другого з батьків, у якій зазначено, що працівник не використовував додаткову відпустку. Але, якщо працівник таку довідку не може надати з об’єктивних причин (другий з подружжя є безробітним, приватним підприємцем тощо), то відповідними документами можуть стати: копія трудової книжки, витяг із електронної трудової книжки з порталу електронних послуг ПФУ, дані про трудовий та страховий стаж із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування ПФУ, довідка з центру зайнятості, довідка про зайняття підприємницькою діяльністю, тощо (роз’яснення Мінекономіки у листах від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07, від 10.08.2021 р. № 4712-06/40797-07 та від 10.08.2021 р. № 4712-06/40796-07).

Додаткова соціальна відпустка на частини не ділиться, тобто одразу надаються всі 10 календарних днів. Виняток — особи, які мають одразу дві причини на надання такої відпустки. Тоді вони можуть її поділити на 10 + 7 (лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15).

Отримувач відпустки не обов’язково тепер має працювати. Це значить, що зараз право на відпустку має, наприклад, жінка, яка взагалі впродовж року жодного дня не працювала, наприклад, перебувала в декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Також мати, яка перебуває у такій декретній відпустці, може передати право на відпустку на дітей батькові.

Звертаємо увагу, що в даних нормах ідеться не про чоловіка і дружину, а про матір й батька, тобто батьки не обов’язково мають перебувати в шлюбі. Якщо в дитячу відпустку йде батько, то мати втрачає за відповідний рік право на неї.

Також зазначимо, що законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, котрі мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки, згідно зі статтею 24 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Вас може зацікавити
	Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей» Всі питання, що стосуються відпусток працівників з дітьми, зібрано у 6 уроків. Все чітко, зрозуміло та по полицям. Надаються всі необхідні зразки документів та схематичні презентації під кожен відеоурок. Навчання у зручний для вас час. Придбати курс