Затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» Порядок бронювання військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних під час дії воєнного стану передбачає 4 групи суб’єктів, що можуть забронювати своїх працівників:

1) органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування в разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Сам механізм бронювання передбачає низку основних етапів, що містять певні особливості для кожної групи суб’єктів.

Найперше, що потрібно зробити представнику будь-якої групи, — підготувати пакет документів і скласти списки відповідних працівників. За цей процес відповідальні керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Вони також перевіряють відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Відповідно до оновленого Порядку, бронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників, необхідних для нормального підтримання робочих процесів. Однак така кількість може перевищувати 50% у разі наявності обґрунтованої потреби, а до підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не застосовується взагалі.

Далі список, разом із обґрунтуванням (для недержавних суб’єктів) і довідкою подається в паперовій чи електронній формі на погодження до відповідних державних органів. Саме тут можемо побачити головну відмінність у механізмі бронювання працівників різних категорій.

I. Органи державної влади, інші державні органи подають списки на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки — відповідно СБУ та Службі зовнішньої розвідки). Органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

II. Підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні до списку надається інформація щодо рішення про встановлення мобілізаційного завдання та підтвердження відповідності облікових військовозобов’язаних.

III. Підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких вони виробляють товари, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому. Обґрунтування має розкривати підставу для бронювання (інформація про виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг) та містити підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.

IV. Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (в разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані. В обґрунтуванні має зазначатися дата та номер рішення щодо визнання підприємства критично важливим і підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.

Отже, визначаючи, до якої групи належить суб’єкт, слід бути уважними із вибором інстанції для подачі пакету документів. На цьому основні складнощі для суб’єкта подання закінчуються. Далі погоджені списки передаються до Мінекономіки, яке за результатами розгляду повноти заповнення та наявності обґрунтувань ухвалює відповідне рішення.

Власне, документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, буде витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом (печаткою) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.

Крім цього, встановлюється обмеження строку дії бронювання: для осіб, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування відстрочка надається на весь період проведення мобілізації, а для інших категорій — не більше, ніж на 6 місяців.

Отже, процедура хоч і дещо ускладнена, однак спрямована на забезпечення ефективного функціонування державних органів, підприємств, установ, організацій у складних реаліях воєнного стану. І лише час покаже плюси та мінуси прописаних у Постанові положень.

Вас може зацікавити
	Вебінар «Бронювання працівників у запитаннях і відповідях» Відповімо на запитання: Які кадрові ресурси можна забронювати? На який термін можна забронювати працівника? Чи можливо скасувати бронювання працівника? Особливості процедури бронювання працівника? Про заповнення документів з військового обліку Взаємодія з органами з питань ведення військового обліку та інші Отримати запис вебінару

Валентин Кравченко