Неповний робочий час

Чинне трудове законодавство передбачає можливість установлення працівникам неповного робочого часу шляхом:

• зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);
• зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);
• одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).

Робота на умовах неповного робочого дня (тижня) не тягне за собою якихось обмежень трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Неповний робочий час може бути встановлено:

• за згодою між працівником і роботодавцем (ч. 1 ст. 56 КЗпП) або за ініціативою роботодавця (ч. 3 ст. 32 КЗпП);
• загалом на підприємстві або в окремих його підрозділах / для окремих працівників;
• як при прийнятті на роботу працівника, так і під час його роботи.

Оплата праці за роботу на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП).

Нюанси обчислення відпускних

Обчислення відпускної середньої проводимо відповідно до норм Порядку № 100.

Середню зарплату визначаємо шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

Із розрахунку потрібно виключати святкові та неробочі дні, визначені у ст. 73 КЗпП (абз. 1 п. 7 Порядку № 100). Утім пам’ятаємо, що з 24.03.2022 й до дня припинення/скасування воєнного стану положення ст. 73 КЗпП не діють (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

Тож починаючи з цієї дати і на весь період дії воєнного стану у нас немає святкових (неробочих) днів. Відповідно якщо відпустка починається у квітні 2023 року та пізніше, то виключати з розрахунку вже нічого. Адже останній святковий день, який виключається із розрахункового періоду, — 8 березня 2022 року.

Також відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100, із розрахункового періоду потрібно виключити час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (зберігався частково).

Але чи стосується ця норма тих випадків, коли працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (за ініціативою роботодавця)? Чи правильно у такому разі при обчисленні відпускних не враховувати робочі дні, у які працівник не працював, у зв’язку із запровадженням неповного робочого тижня?

Так! При розрахунку відпускної «середньої» слід виключати час, коли працівник із не залежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня. Про це свого часу зазначили фахівці Мінекономіки у листі від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07.

Якщо переведення на неповний робочий тиждень було ініційоване роботодавцем (ст. 32 КЗпП), то дні, коли працівник не працював, виключаємо з розрахункового періоду.

А якщо режим неповного робочого тижня установлений за угодою сторін (ч. 1 ст. 56 КЗпП)? У цьому випадку розрахунок відпускних проводять у загальному порядку.

Тобто вільні від роботи дні у зв’язку зі встановленням неповного робочого тижня залишаться у розрахунку та зменшать суму середньоденної зарплати й суму відпускних.

Розглянемо приклад за умовами нашого запитання.

Приклад

Працівник увесь вересень та жовтень 2022 року за рішенням керівника працював у режимі неповного робочого тижня. Робочі дні: понеділок-середа. Вільні від роботи дні: четвер та п’ятниця. З 22.05.2023 він йде у відпустку на 14 к. дн. Припустимо, що сума зарплати в розрахунковому періоді становить 144 352 грн.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді (травень 2022 року — квітень 2023 року), які беруть участь в обчисленні середньої зарплати:
365 – 18 = 347 к. дн., де:

• 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
• 18 — кількість днів, вільних від роботи у зв’язку з установленням неповного робочого тижня (1, 2, 8, 9, 15, 16, 22, 23, 29, 30 вересня, 6, 7, 13, 14, 20, 21, 27, 28 жовтня 2022 року).

Середня зарплата становить:
144 352 : 347 = 416 грн.

Сума відпускних дорівнює:
416 х 14 = 5824 грн.

Висновки

• Неповний робочий тиждень може бути встановлено за угодою між працівником і роботодавцем або за ініціативою роботодавця.
• Якщо переведення на неповний робочий тиждень було ініційоване роботодавцем, то дні, коли працівник не працював, виключаємо з розрахункового періоду.
• Якщо працівник сам виявив бажання працювати неповний робочий тиждень, то розрахунок відпускних проводимо у загальному порядку.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання