Міністерство економіки України у листі від 20.03.2023 р. № 2704-22/11985-07 надало роз’яснення щодо окремих питань бронювання військовозобов’язаних.
Стосовно визначення кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню
Відповідно до пункту 5 Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Постанова), кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади п’ятої-сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції зі статистики працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Водночас, Постанова не містить обмежень, щодо бронювання працівників, які працюють за сумісництвом.
Отже, у разі наявності укладеного встановленим порядком трудового договору (контракту) між підприємством та працівником, його бронювання на період мобілізації та на воєнний час здійснюється у порядку, визначеному Постановою.
Щодо можливості бронювання працівників віком до 27 років (призовників) та громадян України, які проходять військову службу
Згідно з частиною дев’ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники — особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;
військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Оскільки, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані (статті 25 цього Закону), призовники, а також громадяни України, які проходять військову службу (військовослужбовці), бронюванню не підлягають.
Крім того, бронюванню не підлягають громадяни України, які виключені з військового обліку.
Стосовно визначення кількості військовозобов'язаних державних органів та органів місцевого самоврядування, які підлягають бронюванню
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім військовозобов’язаних, які займають посади державної служби категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.
Кількість військовозобов’язаних органів місцевого самоврядування, які підлягають бронюванню та займають посади п’ятої-сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.
Інші умови та обмеження щодо чисельності військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, Постановою не визначено.
Щодо процедури визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період
Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється відповідно до Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Критерії), затверджених Постановою.
Зокрема, відповідно до пункту 5 Критеріїв центральний орган виконавчої влади, інший державний орган, орган державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або обласна (Київська міська) військова адміністрація, на території юрисдикції яких розташовано підприємство, установа, організація (далі — підприємство), до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:
про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв.
Копію рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період орган, зазначений у пункті 5 Критеріїв, надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил України (СБУ, Служби зовнішньої розвідки України) (пункт 7 Критеріїв).
Отже, процедура бронювання військовозобов’язаних підприємства передбачає, зокрема, попереднє визначення такого підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Стосовно відповідальності керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
Відповідно до статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Вас може зацікавити
Вебінар «Бронювання працівників у запитаннях і відповідях»
Відповімо на запитання:
Які кадрові ресурси можна забронювати?
На який термін можна забронювати працівника?
Чи можливо скасувати бронювання працівника?
Особливості процедури бронювання працівника?
Про заповнення документів з військового обліку
Взаємодія з органами з питань ведення військового обліку та інші
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама