Дистанційна робота — форма організації праці, коли працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за власним вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи можна працювати поза межами підприємства, проте перевести працівника на дистанційну роботу може лише за його згодою. Для цього укладається відповідний договір.

Працівник на дистанційній роботі має ті ж права, що й той, хто працює в приміщеннях роботодавця: він може йти у щорічну відпустку, відкривати лікарняний тощо.

Дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі не рідше двох разів на місяць, якщо не було іншої домовленості з працівником.

Вас може зацікавити
	Вебінар «Спрощений режим трудового договору» Основні тези вебінару: Коли та на який період можна встановити? Яких норм КЗпП можна не дотримуватися? Отримати запис вебінару