31 січня 2023 року набрала чинності постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 27.01.2023 р. № 76 щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі — Постанова № 76). Такі зміни вносять ясність у процедуру отримання відстрочки від мобілізації.

Зокрема, Постанова № 76 закріплює:

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.
• Чинність попередніх відстрочок, наданих Мінекономіки, та загальні підстави для анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Пропонуємо детальніше розглянути головні нововведення. Перш за все, щодо Порядку бронювання військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок), то він передбачає 4 групи суб’єктів, що можуть забронювати своїх працівників, зокрема:

1. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.
2. Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень).
3. Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань.
4. Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Сам механізм бронювання передбачає низку основних етапів, котрі містять певні особливості для кожної групи суб’єктів.

Найперше, що потрібно зробити представнику будь-якої групи — підготувати пакет документів та скласти списки відповідних працівників. За цей процес відповідальні керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Вони також перевіряють відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Форма списків є стандартизованою та затверджена Додатком 1 до Порядку. Крім цього, разом із списком слід підготувати довідку про кількість військовозобов’язаних працівників, яка також затверджена Додатком 2.

Відповідно до оновленого Порядку, бронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників, які є необхідними для нормального підтримання робочих процесів. Однак, така кількість може перевищувати 50% у разі наявності обґрунтованої потреби, а до підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню не застосовується взагалі.

Далі список, разом із обґрунтуванням (для недержавних суб’єктів) та довідкою подається в паперовій чи електронній формі на погодження до відповідних державних органів. Саме тут можемо побачити головну відмінність у механізмі бронювання працівників різних категорій:

1. Органи державної влади, інші державні органи подають списки на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки — відповідно СБУ та Службі зовнішньої розвідки).

Органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

2. Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні до списку надається інформація щодо рішення про встановлення мобілізаційного завдання та підтвердження відповідності облікових військовозобов’язаних.

3. Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому. Обґрунтування повинно розкривати підставу для бронювання (інформація про виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг) та містити підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.

4. Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані. В обґрунтуванні має зазначатись дата та номер рішення щодо визнання підприємства критично важливим (більш детально про це — нижче) та підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.

Дещо специфічний порядок для подачі списків передбачений для спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, що реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими. Такі суб’єкти подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС, і до них також не застосовується обмеження щодо кількості заброньованих працівників.

Отже, визначаючи до якої групи належить суб’єкт слід бути уважними із вибором інстанції для подачі пакету документів. На цьому основні складнощі для суб’єкта подання закінчуються. Далі погоджені списки передаються до Мінекономіки, яке за результатами розгляду повноти заповнення та наявності обґрунтувань приймає відповідне рішення.

Власне, документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, буде витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом (печаткою) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.

Зверніть увагу, що Постановою № 76 передбачено також обов’язок подальшого щоквартального звітування про чисельність заброньованих військовозобов’язаних.

Крім цього, встановлюється обмеження строку дії бронювання: для осіб, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування відстрочка надається на весь період проведення мобілізації, а для інших категорій — не більш ніж на 6 місяців.

Насамкінець поговоримо про Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Порядок та критерії).

Визначення підприємства критично важливим здійснюється за наступними критеріями:

• загальна сума сплачених податків та інших зборів за звітний податковий перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
• наявне стратегічне значення для економіки та безпеки держави (відповідний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83);
• підприємство має важливе значення для національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
• відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ;
• розмір заробітної плати становить не менше середнього розміру заробітної плати в регіоні;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Для визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період воно повинно відповідати щонайменше трьом перерахованим критеріям.

Стосовно підприємств паливно-енергетичного комплексу або деяких підприємств, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти, фізичної культури та спорту, соціального захисту, а також у сфері медіа та культури — достатньо відповідності двом або більше критеріям.

Щоб отримати такий статус, підприємство повинно звернутись до відповідного центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу за сферою управління, враховуючи територіальну підпорядкованість. Разом із зверненням подається пакет підтверджуючих документів та інформація про подання податкової звітності за останній календарний квартал (наприклад, копія податкової декларації з відмітками контролюючого органу, квитанція про прийняття податкової декларації тощо).

Надалі, після розгляду звернення і отримання відповідного рішення, підприємство повинно підтверджувати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення не рідше ніж один раз на рік.

Отже, як ми бачимо, Постанова № 76 досить детально та послідовно врегульовує питання бронювання працівників та закріплює стандартизовані форми документів. Сама процедура хоч дещо ускладнена, однак спрямована на забезпечення ефективного функціонування державних органів, підприємств, установ, організацій в складних реаліях воєнного стану.

Вас може зацікавити
	Вебінар «Бронювання працівників у запитаннях і відповідях» Відповімо на запитання: Які кадрові ресурси можна забронювати? На який термін можна забронювати працівника? Чи можливо скасувати бронювання працівника? Особливості процедури бронювання працівника? Про заповнення документів з військового обліку Взаємодія з органами з питань ведення військового обліку та інші Отримати запис вебінару

Ангеліна Фурман