Згідно з пунктом 8 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) особам, які одружуються, за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Відпустки без збереження заробітної плати — це окремий вид відпусток, що не відносяться до категорії щорічних відпусток, визначених статтею 4 Закону про відпустки, тому на них не поширюється порядок надання щорічних відпусток.

Чинним законодавством не передбачено поділ на частини відпусток без збереження заробітної плати або перенесення їх на інший період, подовження тривалості святкових і неробочих днів.

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановлених статями 25, 26 Закону про відпустки, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Слід зазначити, що використання відпустки для вступу в шлюб не позбавляє працівника права на надання інших видів відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону про відпустки.

Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Як передбачено підпунктом 4 пункту 2 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, у разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації шлюбу, до центру надання адміністративних послуг адміністратор такого центру з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України, призначає з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян та з урахуванням побажань наречених день та час державної реєстрації шлюбу.

Отже, для отримання відпустки для вступу в шлюб працівнику потрібно подати:

• заяву на ім’я керівника підприємства із зазначенням обставин даної відпустки і вказати дату початку відпустки та її тривалість;
• підтверджуючий документ (це може бути довідка з центру надання адміністративних послуг щодо подачі заяви про реєстрацію шлюбу).

Надання працівникові відпустки оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця. Слід зазначити, що законодавством не визначені терміни надання відпустки особам, які укладають шлюб.

Зазвичай відпустка без збереження заробітної плати надається з дня, про який просить працівник, у межах періоду, в якому існують обставини, що дають право на відпустку.

Надання відпустки передбачено особам, що вступають у шлюб, тобто тим, які знаходяться в процесі вступу в шлюб, а не тим, «які вступили в шлюб» або «які збираються вступити шлюб». Право на цю відпустку мають працівники в період, який «прив’язаний» до дати вступу в шлюб.

Тому відпустка може безпосередньо передувати дню реєстрації шлюбу, слідувати за ним, або дата реєстрації шлюбу може припадати на будь-який день відпустки.

Слід зазначити, що відповідно до статті 91 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Так, у колективному договорі (якщо такий існує на підприємстві) можуть бути прописані додаткові пільги для осіб, що одружуються, наприклад, надання перед весіллям додаткової оплачуваної відпустки терміном до 3 днів.

Крім цього, для продовження свята, можна скористатися правом на отримання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону про відпустки). Її тривалість не може перевищувати більше 15 календарних днів на рік.

Таким чином, при наявності заяви працівника та довідки з центру надання адміністративних послуг про подання заяви про реєстрацію шлюбу відмовити у наданні відпустки працівнику, що вступає в шлюб, роботодавець не має права, відмова розцінюється як порушення законодавства про працю.

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за таке порушення передбачена відповідальність — накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання