Пенсійний фонд України у листі від 22.02.2023 р. № 2800-030401-8/9174 надав роз’яснення щодо страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Враховуючи, що частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності), і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу — вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом).

Водночас частиною третьої статті 22 Закону передбачено, що страхувальник або уповноважені ним особи приймають рішення про призначення страхової виплати, а також рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково).

Отже, документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати.

З урахуванням наведеного нормами Закону не передбачено інших варіантів дій страхувальника за основним місцем роботи працівника при розгляді питання призначення або відмови в призначенні страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Але враховуючи актуальність зазначеної ситуації, на думку Пенсійного фонду України, страхувальник за місцем роботи за сумісництвом працівника для реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності може керуватися інформацією з основного місця роботи працівника про припинення діяльності страхувальника, оголошення простою, призупинення дії трудового договору, що підтверджується відповідними копіями наказів роботодавця за основним місцем роботи працівника.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання