У зв’язку з військовою агресією росії проти України багато працівників вирішили або ж були змушені звільнитись з тих чи інших причин. Однією з таких причин може бути, наприклад, підприємство призупинило свою роботу, але ніяких документів працівнику про призупинення своєї діяльності чи про призупинення трудового договору з працівником не надало, накази про простій також не доводились до відома працівника, тому працівник має намір звільнитись. Що у такому випадку робити працівнику?

Досить поширена ситуація, коли роботодавцем є фізична особа-підприємець, яка виїхала за кордон, залишивши працівників у невизначеному стані.

Працівник пише заяву про звільнення, направляє її засобами поштового зв’язку, електронною поштою, а також різними месенджерами, але лист, або повертається у зв’язку із закінченням терміну зберігання, або ж залишається не розглянутим. Що робити далі?

Або ж, наприклад, працівник просто вирішив звільнитись за власним бажанням адже має на це право, а також право вибирати самостійно місце своєї роботи, а роботодавець відсутній та не виходить на зв’язок, які дії працівника у цій ситуації?

Припинення трудових відносин в порядку, встановленому законодавством

Якщо працівник хоче звільнитися, то він може скористатися своїм правом — звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір (ст. 38 КЗпП України), так і для працівника, працевлаштованому за строковим трудовим договором (ст. 39 КЗпП України). Працівнику необхідно попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні до запланованого звільнення (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник) (ст. 38 КЗпП України).

Якщо працівник вирішив звільнитись, а роботодавець відсутній або ж не виходить на зв’язок, що слід зробити працівнику?

Працівнику насамперед потрібно надіслати заяву на звільнення за власним бажанням рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення на юридичну адресу підприємства. Якщо ж у результаті заява буде залишена без розгляду, а працівник не звільнений, то у такому випадку слід звернутись до суду. Адже це є порушенням статті 43 Конституції України, яка забороняє примусову працю та надає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати (рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004).

Тобто, якщо неможливо припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх необхідно припинити у судовому порядку.

Якщо працівник є внутрішньо переміщеною особою (ВПО), яка не має можливості розірвати трудовий договір самостійно через неможливість продовжувати роботу за попереднім місцем проживання, то є змога звільнитись в односторонньому порядку через центр зайнятості (більш детально про процедуру у статті). У цьому випадку роботодавцю все одно необхідно виконати загальні вимоги трудового законодавства:

• видати працівнику копію наказу про звільнення;
• провести з працівником остаточний розрахунок;
• внести запис до трудової книжки та видати її працівнику, якщо вона зберігається на підприємстві.

Але як працівнику отримати свою трудову книжку та остаточний розрахунок (заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку), якщо роботодавець відсутній за місцем знаходження та не виходить на зв’язок?

Припинення трудових відносин в судовому порядку

У випадку відсутності контактів з роботодавцем з будь-яких причин, що унеможливлюють розірвання трудового договору, шляхом вирішення такої ситуації є подання позовної заяви до суду.

Якщо ж працівнику необхідно тільки припинити трудові відносини, то можна звернутись із заявою в порядку окремого провадження (відсутній спір про право). Така можливість передбачена Цивільним процесуальним кодексом України: судом може бути встановлено факт припинення трудових відносин. Встановлення факту припинення трудових відносин необхідно працівнику для реалізації права на працевлаштування.

Чи може та як саме працевлаштуватись працівник, поки триває судовий процес, адже це справа не одного дня?

Кодекс законів про працю (стаття 21) вказує на те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Тобто працевлаштуватись на умовах сумісництва. Для цього працівник подає заяву про прийняття на роботу, у якій зазначає, що це є сумісництво (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), а роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу за сумісництвом.

Важливо! Головне не забути змінити статус працівника з сумісництва на основне місце роботи після того, як трудові відносини будуть припиненні через суд. Для цього працівник подає заяву про звільнення з місця роботи за сумісництвом і другу заяву — про прийняття на роботу за основним місцем роботи.

Стадія виконання судового рішення: які складнощі виникають при виконанні рішення про припинення трудових відносин?

Зазвичай у подібних справах резолютивна частина рішення суду передбачає визнати припиненими трудові відносини між працівником та роботодавцем. І тут одразу виникає питання: у який спосіб та порядок має бути виконане таке судове рішення. Адже якщо працівник звертається до виконавчої служби за примусовим виконанням, то виконавча служба вважає, що така частина рішення не підлягає виконанню, так як не передбачає заходів примусового виконання. Окрім того, суд не видає виконавчий лист на частину рішення, яка містить вимогу щодо припинення трудових відносин. Як діяти у такій ситуації?

Важливо при зверненні до суду з позовною заявою про припинення трудових відносин правильно вказувати позовні вимоги, які мають передбачати не тільки визнання трудових відносин припиненими, а й зобов’язати роботодавця вчинити необхідні дії для такого припинення — видати наказ про звільнення та належним чином заповнену трудову книжку. І тут також може виникнути питання — скільки часу буде тривати таке виконання рішення, якщо місцезнаходження роботодавця невідоме, чи він не виходить на зв’язок.

Вас може зацікавити
	Послуга «Розроблення кадрових документів» Відсутність правильно розроблених кадрових документів може стати причиною штрафів і приписів від працівника Держпраці. А також позбавляє роботодавця можливості вплинути на поведінку працівника, притягувати до дисциплінарної відповідальності, преміювати тощо. Допоможемо розробити кадрові документи та надамо консультації щодо правильності складання. Придбати послугу

Катерина Швець