Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 р. № 2759-IX до українського законодавства введено поняття мобінг, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про колективні договори та угоди».

Відповідно до положень Закону, мобінг (цькування) визначається як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації, у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

01.12.2022 Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект № 5749 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці».

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 173-5 «Мобінг(цькування) працівника» та визначити, що: вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин, і накладення штрафу на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

За повторне правопорушення вчинене протягом року або за цькування працівника групою осіб, згідно з законом будуть штрафувати на суму від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або відправляти на громадські роботи на строк від 30 до 50 годин.

Фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, посадових осіб за рецидив мобінгу будуть штрафувати на суму від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн) або відправляти на громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Право складати протоколи про такі порушення надається уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (зміни до статті 255 КУпАП), а обов’язок розглядати відповідні справи покладається на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (зміни до статті 221 КУпАП).

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання