4 листопада 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 7687, яким передбачені зміни до статті 25 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», що регулює процедуру бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Наразі законопроект № 7687 направлений на підпис Президенту України.

Проаналізуємо основні зміни.

П’ять нововведень: що варто знати?

По-перше. Розширено та деталізовано перелік військовозобов’язаних осіб, які підлягають бронюванню. До них відносять тих військовозобов’язаних, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

По-друге. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються Законом України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Наразі такого переліку ще немає.

По-третє. Кабінет Міністрів України має розробити і встановити критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

По-четверте. Як закріплено в частині першій статті 23 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак припустимо, що особа, яка є заброньованою, вирішила виконати свій конституційний обов’язок і піти на військову службу захищати Вітчизну безпосередньо в зоні воєнних дій. Чи може така особа бути мобілізованою? З набранням чинності законопроекту № 7687 — може. Проте в добровільному порядку.

Законопроект вносить зміни у статтю 23 Закону і тепер заброньовані на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язані особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

По-п’яте. Окремою частиною виділено, що заброньовані військовозобов’язані особи не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Точка зору

В цілому, законопроект № 7687 спрямований на збереження кадрового потенціалу, здатність нормально функціонувати та проводити бронювання підприємствам без виконання мобілізаційних завдань, за умови, що вони є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Єдиним недоліком законопроекту, на мій погляд, є терміни його реалізації. Адже законодавча ініціатива набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування. Проте, привести нормативно-правові акти у відповідність із законопроектом № 7687 Кабінет Міністрів України має у двомісячний строк з дня набрання ним чинності.

Тобто, норма закону буде діючою, проте, як мінімум ще 2 місяці може розроблятись механізм її реалізації на практиці. Сюди входять порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки тощо.

Однак, сподіваємось на розуміння Урядом важливості цього питання для бізнесу та економіки України і своєчасне, належне реагування.

Надія Грищенко