Під час війни діють спеціальні правила залучення працівників до роботи. А для декого — і спеціальні норми робочого часу. Проте війна мине, ми переможемо, а отже треба буде повернутися до базових норм трудового права. Про один з таких випадків ми й хочемо сьогодні поговорити на прикладі свіжого рішення ВС.

Коментар до постанови ВС від 18.05.2022 р., справа № 819/939/18

Зміст справи

Держпраці було проведено (ще до війни) інспектування сільгоспкооператива (далі — СГК), за результатами якого складено акт та зафіксовані порушення законодавства про працю. Зокрема, не відображення у табелях робочого часу за грудень 2017 року, січень і березень 2018 року відпрацьованих працівниками годин у святкові дні — 25.12.2017, 01.01.2018, 08.03.2018 (ч. 2 ст. 30 Закону «Про оплату праці»).

Суть порушення: деякі працівники СГК працювали по 7 годин у святкові дні: 08.03.2018; 01.01.2018; 25.12.2017. Однак у табелях обліку робочого часу за відповідні місяці не відображено відпрацьовані працівниками години у святкові дні.

25.04.2018 р. Управлінням Держпраці прийнято постанови про накладення штрафу у сумі 3723 грн за не відображення у табелях робочого часу відпрацьованих працівниками годин у святкові дні.

Звісно, сільгоспкооператив, вважаючи дії посадових осіб щодо винесення припису та постанови протиправними, звернувся до суду.

Що вирішили у судах попередніх інстанцій?

Думки судів першої та апеляційної інстанції розійшлися: якщо перша інстанція стала на бік Держпраці, то апеляційна визнала її дії протиправними.

Свій висновок апеляційний суд обґрунтував встановленими у цій справі обставинами, відповідно до яких з табелів робочого часу за грудень 2017 року, січень, березень 2018 року вбачається, що у них графа за 25.12.2017 року, 01.01.2018 року та 08.03.2018 року заповнена і проставлено працівникам 7 годин робочого часу та з урахуванням цих днів вказано підсумовану кількість робочого часу в графі «всього». Тобто відпрацьований робочий час у святкові дні відображений у табелях робочого часу.

При цьому, на переконання апеляційного суду, незаповнення графи «з них святкові» не спростовує запису робочого часу і його підсумованого обліку в табелях робочого часу.

А ВС не погодився!

Водночас колегія суддів ВС не погоджується з таким висновком апеляційної інстанції та вважає, що Держпраці цілком правильно встановила порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік роботи, яку виконує працівник, і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Підпунктом 1.4 п. 1 наказу Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що додаються, зокрема, № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», у якому передбачено графу «Години роботи у вихідні та святкові дні».

Тому роботодавець (у спірному випадку СГК) був зобов’язаний у встановленому законом порядку забезпечити достовірний, тобто такий, який відповідає дійсності, облік роботи, яку виконує працівник, зокрема, належну фіксацію відомостей про використання робочого часу у вихідні та святкові дні.

Оскільки заповнений належним чином Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування та виплати працівникові заробітної плати, то його достовірне і правильне оформлення відповідно до вимог законодавства є важливою передумовою для дотримання трудових гарантій особи, зокрема, щодо оплати праці у повному розмірі.

Тож Держпраці правильно встановила факт неналежного оформлення Табеля обліку використання робочого часу, а саме — не зазначення у графі «Години роботи у вихідні та святкові дні» відповідних даних щодо часу роботи працівників у святкові дні 25.12.2017, 01.01.2018 та 08.03.2018.

ВС вважає, що незабезпечення ж достовірного обліку роботи, яку виконує працівник, є самостійним порушенням, незалежно від того, чи призвело це до порушення трудових гарантій працівників щодо оплати праці, чи ні.

Тож штраф у цій частині ВС визнав правомірним.

***
Наведемо і ми кілька порад щодо цього випадку.

По-перше, розмір мінімальної зарплати зараз майже вдвічі більший. Отже, штраф за таке порушення (кожне з «інших»!) становить вже 6700 грн. А це не жарти.

Проте штрафу можна уникнути, якщо вчасно виконати припис інспектора щодо виправлення цієї помилки у Табелі. Тож щодо кожного «іншого» порушення за ст. 265 КЗпП вимагайте чіткого припису, як його виправити та в які терміни.

По-друге, форма Табеля на сьогодні існує лише рекомендована, те саме стосується і правил його складання. Про це говорить і сам автор цієї форми. Тому роботодавці досить вільні у тому, як саме вести облік робочого часу. Але не в тому, яка інформація має обліковуватися. Деталізація даних дуже важлива, тож узагальнювати їх, як от рахувати разом відпрацьовані робочі, вихідні та святкові дні, не варто.

Наталія Канарьова